У Запорізькій області поплічники московських окупантів поширюють інструкції, як треба вести себе з військами РФ

Днями в Запорізькій області було поширено "Інструкцію, як вести себе з миротворчим контингентом військ Російської Федерації". Зокрема, в інструкції зазначається на необхідності "не перешкоджати переміщенню російських військ, показувати свою максимальну прихильність військам, утриматись від публічного вживання української мови, складати списки командирів української армії, майданівців, представників кримськотатарського та єврейського народів для передачі російським військовим". В інструкції також зазначається, що "треба вірити в те, що Міністерство оборони РФ гарантує, що нікого просто так не розстріляють". Листівки поширено від імени "Південно-східного фронту".

Зазначені листівки мають на меті деморалізувати український народ, аби ми не чинили опору окупантам, і вони могли безперешкодно знову накинути на нас кайдани новітньої імперії.

Запорізька обласна організація Всеукраїнського об'єднання "Свобода" закликає всіх українців бути максимально пильними та невідкладно повідомляти міліцію і Службу безпеки України про факти поширення подібних провокативних матеріялів.

http://www.zaporizhzhya.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/053452/

Дмитро Донцов

Сьогодні, 30 серпня, день народження всім знайомого українського літературного критика, публіциста, філософа та політичного діяча Донцова Дмитра Івановича. Ще студентом він почав інтенсивну політичну діяльність і у 1905 вступив до Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП). У 1913 Донцов через конфлікт на національному підґрунті вийшов з УСДРП. Протягом 1919–1921 був шефом Українського пресового бюро при посольстві УНР у Берні (Швейцарія). Його ідеї мали великий вплив на молодь у передвоєнний час і стали у великій мірі основою революційно-підпільної діяльності організації Українських Націоналістів (ОУН). Популярність Дмитра Донцова в націоналістичному русі була настільки великою, що в ОУН розглядалася думка про те, щоб надати йому повноваження президента України в уряді Ярослава Стецька (Українське Державне Правління). Донцов послідовно отстоював ідею незалежності України та застерігав від орієнтації на Москву, незважаючи на те, чи вона царська, республіканська, буржуазна чи пролетарсько-соціалістична.

Помер Дмитро Іванович 30 лютого 1973 року. Похований у США на українському кладовищі в Саут-Баунд-Брук. Своєю працею він творив українське відродження.

Олег Тягнибок: Так переможемо Москву!

Як ми і попереджали (http://blogs.pravda.com.ua/authors/tiahnybok/53f202432317d/), Путін використав багатосторонні міжнародні переговори щодо відновлення миру на Донбасі як ширму для розгортання своєї військової агресії проти України.

Впродовж кількох минулих днів на півдні Донецької області розпочалося масштабне вторгнення російських регулярних підрозділів на нашу територію. Окупант просунувся на окремих ділянках уже на 40 км (http://inforesist.org/gosdep-fiksiruet-vojska-rf-prodvinulis-vglub-ukrainy-na-40-km/).

Це офіційно підтверджують США, представники ЄС та низки країн Європи.

Під загрозою втрати перебувають не тільки усі досягнення наступу українських збройних сил проти терористів, отримані впродовж липня-серпня цього року. Під загрозою – саме існування незалежної України.

Що має робити в цій ситуації українська влада, держава і нація?

По-перше, відкинути ілюзії, що можливо досягнути порозуміння з агресором за столом переговорів. Доля війни вирішується не за мирним столом, а на полі бою, особливо коли агресор – Росія.

По-друге, говорити правду собі та світові! Те, що ми продовжуємо не називати війну війною, а агресора агресором, не припинить війни і не зупинить агресора!

По-третє, бити ворога і звільнити захоплені ним наші території.

Стратегія Путіна очевидна: посилювати військовий наступ на Україну доти, доки ми самі не капітулюємо перед його вимогами, суть яких зводиться до відновлення контролю Кремля над нашою державою.

Наша відповідь на цю стратегію має бути одна: не здаватися, бити ворога та добиватися реальної підтримки країн Заходу в цій війні.

Найбільший виклик, який стоїть перед нашою владою, – не дозволити Путіну нав'язати Україні мир ціною капітуляції. Капітуляція перед агресором ніколи не принесе миру та безпеки для мешканців Донбасу та України в цілому.

Єдиний спосіб досягти справжнього миру – виграна війна.

Ще кілька місяців тому "Свобода" пропонувала парламенту і президенту конкретний план дій у відповідь на російську агресію. Це тим паче необхідно зробити зараз:

1. На рівні парламенту офіційно визнати, що Україна стала об'єктом військової агресії Росії.

2. Розірвати дипломатичні відносити з державою-агресором і запровадити візовий режим Проекти постанов парламенту, які внесли свободівці:

- № 4493 від 19.03.2014, Проект Постанови Верховної Ради України про розірвання дипломатичних відносин з Російською Федерацією (Панькевич О.І.)

- № 4962 від 29.05.2014, Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо денонсації Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації (Мірошниченко І.М. та Мирний О.Б.)

3. Президент має внести на затвердження Парламенту Указ про запровадження воєнного стану на територіях, де ведуться воєнні дії.

Це вимога чинного законодавства:

- Згідно зі статтею 1 Закону "Про правовий режим воєнного стану", "воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності".

4. Звернутися до ООН, міжнародних організацій та країн світу з проханням запровадити санкції проти держави-агресора та виключити її з міжнародних організацій.

Проекти постанов парламенту, які внесли свободівці:

- № 4520 від 21.03.2014, Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Генеральної Асамблеї ООН та Ради Безпеки ООН (Тягнибок О.Я.).

- № 4521 від 21.03.2014, Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Організації з Безпеки та Співробітництва в Європі (Тягнибок О.Я.).

- № 4522 від 21.03.2014, Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Ради Європи (Тягнибок О.Я.).

5. Звернутися до країн ЄС та США з проханням поглибити санкції проти Росії. Проекти постанов парламенту, які внесли свободівці:

- № 4422а від 04.08.2014, Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Національних зборів Французької Республіки (щодо недопущення продажу "Містралів" Росії) (Панькевич О.І., Осауленко Т.В.)

6. Звернутися до держав-гарантів незалежності України за Будапештським меморандумом 1994 року, США та Великобританії, а також до країн НАТО з проханням надати пряму військову допомогу Україні у війні.

Проекти постанов Парламенту, які внесли свободівці:

- № 4235а від 03.07.2014, Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до держав-членів Організації Північноатлантичного договору щодо припинення військово-технічного співробітництва з Російською Федерацією та надання військово-технічної і гуманітарної допомоги Україні (Кайда О.П., Сиротюк Ю.М., Лопачак М.Р.).

7. Укласти військово-оборонний союз із США.

8. Запровадити національні санкції проти агресора, арештувати російські активи на українській території. Проекти постанов парламенту, які внесли свободівці:

- № 4098а від 17.06.2014, Проект Постанови про мораторій на постачання до Російської Федерації товарів військового призначення та подвійного використання (Тягнибок О.Я., Сиротюк Ю.М., Кайда О.П.).

- № 4109а від 18.06.2014, Проект Постанови про тимчасове призупинення акредитації журналістів та технічних працівників деяких засобів масової інформації Російської Федерації при органах влади (Мирний О.Б., Мірошниченко І.М.).

- № 4181а від 27.06.2014, Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Національного банку України щодо призупинення на території України діяльності філій та представництв банків Російської Федерації до завершення антитерористичної операції на сході України (Мирний О.Б., Мірошниченко І.М.).

- № 4139а від 20.06.2014, Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо вжиття заходів для застосування санкцій до авіаційних компаній Російської Федерації за порушення правил міжнародних польотів (Мирний О.Б., Мірошниченко І.М.).

9. Очистити органи влади та військове командування від посібників сепаратистів та агресора. Арештувати активи посібників сепаратистів та ворога на нашій території.

Проекти постанов парламенту, які внесли свободівці:

- № 4570 від 26.03.2014, Проект Закону про проведення люстрації в Україні (Тягнибок О.Я.).

- № 4828 від 06.05.2014, Проект Постанови про невідкладні заходи щодо підвищення професійного рівня співробітників правоохоронних органів (Сиротюк Ю.М.).

- № 4792 від 29.04.2014, Проект Постанови про деякі заходи щодо попередження екстремізму та сепаратизму в Україні (Мирний О.Б.).

- № 4300а від 17.07.2014, Проект Закону про протидію і запобігання сепаратизму та подолання наслідків сепаратистської діяльності на території України (десепаратизацію) (Ляшко О.В. Соболєв С.В., Карпунцов В.В. , Єремеєв І.М. , Тягнибок О.Я.).

- № 4752 від 23.04.2014, Проект Закону про введення санкцій щодо осіб, причетних до окупації і анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, організації сепаратизму та міжнародного тероризму на території України (Тягнибок О.Я.).

10. Забезпечити покриття воєнних видатків країни за рахунок оподаткування надприбутків олігархів. Проекти постанов парламенту, які внесли свободівці:

- №4388а від 29.07.2014 Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо диференціації ставки воєнного збору (Мирний О.Б.).

- №4348а від 29.07.2014 Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо справляння воєнного збору) (Мирний О.Б. , Мірошниченко І.М., Кайда О.П.)

- № 1248 від 11.01.2013, Проект Закону про повернення капіталів, що перебувають та зареєстровані в Республіці Кіпр, офшорних зонах та інших юрисдикціях, звільнених від подвійного оподаткування, або тих, що мають пільговий режим оподаткування (Тягнибок О.Я., Головко М.Й., Кайда О.П.).

11. Продовжити мобілізацію та військовий вишкіл українців для створення резервів для протидії агресору. Проект постанови парламенту, який внесла "Свобода":

- № 4914 від 20.05.2014, Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" (щодо використання зброї) (Сиротюк Ю.М.).

12. Підвищити соціальні гарантії для учасників війни з агресором.

Проекти постанов парламенту, які внесли свободівці:

- № 4834 від 08.05.2014, Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантій соціального та правового захисту військовослужбовців, які виконують завдання в умовах правового режиму воєнного стану або під час здійснення антитерористичної операції, та членів їх сімей (Панькевич О.І.).

- № 4193а від 27.06.2014, Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підвищення рівня соціального захисту членів сімей військовослужбовців Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України та працівників міліції, які загинули під час виконання ними службового обов'язку) (Головко М.Й.).

- № 4306а від 18.07.2014, Проект Постанови про вжиття деяких заходів для розв'язання проблеми житлового питання серед військовослужбовців (Сиротюк Ю.М., Панькевич О.І.).

Українська влада має діяти рішуче і невідкладно. Втрата часу може дорівнювати втраті Незалежності!

Так переможемо Москву!

http://www.svoboda.org.ua/dopysy/dopysy/053400/

Передова група націоналістичного батальйону "Січ" вирушила на схід

26 серпня 2014 року передова група батальйону особливого призначення "Січ" вирушила в зону здійснення антитерористичної операції. Спецпризначенці, які відбули на схід, пройшли вишкіл тривалістю понад два місяці. До лав батальйону всі прийшли добровольцями. У складі "Січі" – націоналісти з усієї України, переважна більшість – свободівці.

Провести бійців прийшли їхні побратими, які вирушають на схід у наступній ротації, друзі, небайдужі люди. Діти дарували бійцям квіти, малюнки, синьо-жовті стрічки. Хлопцям бажали перемоги та повернення додому живими. А від отця Олександра Вронського, який є капеланом батальйону, націоналісти отримали благословення на боротьбу за майбутнє України.

На урочисті проводи "Січі" прибув також лідер Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок. Очільник націоналістів наголосив, що основним завданням бійців батальйону є повернутися живими і знищити ворогів України.

"Ви є нащадками великих лицарів – вояків Святослава, козаків-січовиків, Січових Стрільців, холодноярців, воїнів армії нескорених – Української Повстанської Армії. Ви так само звитяжці, як і вони. Вам випала честь зі зброєю в руках захищати українську незалежність. Ви йдете на передову з освяченою хоругвою Пресвятої Богородиці, яка опікуватиметься вами в бою. Але пам'ятайте: ваше завдання – не загинути за Україну, а знищувати її ворогів, московських окупантів, які топчуть українську землю бруднючим чоботом. Вони хочуть зробити нас рабами, кріпаками та забрати нашу землю, але ми відстоїмо свою незалежність на своїй, Богом даній землі", – зазначив Олег Тягнибок, звертаючись до спецпризначенців.

Зауважимо, що разом із бійцями на схід вирушають сім народних депутатів-свободівців: Юрій Сиротюк, Олексій Кайда, Олег Осуховський, Олег Гелевей, Олександр Мирний, Андрій Тягнибок, Олексій Фурман. Парламентарі будуть почергово супроводжувати хлопців під час їхнього перебування в зоні АТО.

Серед бійців, які відбули на фронт, – член Політради ВО "Свобода", керівник фракції націоналістів у Тернопільській облраді та очільник обласної "Свободи" Володимир Стаюра. Свободівець зазначає, що відчуває своїм обов'язком боронити Батьківщину від окупантів.

"Коли на сході розпочалася війна – відчув внутрішню потребу бути там. Тому після підготовки разом із побратимами пліч-о-пліч вирушаю на Донбас. Ми мусимо очистити українську землю від окупантів, і ми це зробимо. Українці будуть панувати у своїй стороні!" – переконаний Володимир Стаюра.

http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/053315/

Іван Франко

27 серпня 1856 року в с.Нагуєвичі, Дрогобицького повіту народився Іван Франко-український письменник, поет, публіцист, перекладач, вчений, громадський і політичний діяч, доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету.

Іванові Франку належить ініціатива ширшого вживання в Галичині назви «українці» замість «русини» — так традиційно називали себе корінні галичани. В «Одвертому листі до галицької української молодежі» (1905) Франко писав: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…»

У Запоріжжі на День прапора пройшов марш жовто-блакитних стягів

23 серпня 2014 року активісти Запорізької "Студентської Свободи" провели марш жовто-блакитних стягів, приурочений до Дня Державного Прапора України.

О 17:00 біля міської ради зібралося близько трьохсот мешканців Запоріжжя, а також гостей з инших областей, які пройшли маршем до Запорізької облдержадміністрації. Під час ходу люди вигукували патріотичні гасла, співали державний гімн та народні пісні. Було зібрано кошти на підтримку учасників АТО на сході України. Також кожен охочий мав змогу написати листа українським військовим.

"Сьогодні відбулась історична подія: вперше за часи незалежної України пройшов марш жовто-блакитних прапорів. І це здійснилося саме в Запоріжжі. Учасники заходу довели, що вони знають свою історію. Без знання ж минулого не побудуєш майбутнього", – зазначив активіст "Студентської Свободи" Анатолій Демченко.

Прес-служба Запорізької обласної організації ВГО "Студентська Свобода"

Олег Тягнибок: Україна – це Твоя Свобода

Олег Тягнибок - лідер ВО "Свобода"

Такого Дня Незалежності ще не було. Ні, ми бачили, звісно, і барвистіші феєрверки, і гучніші концерти, й урочистіші паради, аніж будуть, либонь, цього року. Зате нині за Незалежність рідної країни вболівають і моляться мільйони українців. Так щиро й гаряче, як мабуть ніколи за два минулі десятиліття.

Останні 23 роки не раз доводилося чути, що українці не цінують своєї Незалежності. Не бережуть її як зіницю ока, мовляв, тому, що вона їм надто легко далася – без жодної краплі крові.

Насправді це не так. За Незалежність (яка нам начебто з неба впала у 1991-му) заплатили "авансом" наші попередники. Заплатили дуже дорогою ціною. Не краплями, а ріками крові. Не сотнями, не тисячами, а реально мільйонами життів... Просто про це треба пам'ятати. "Пам'ятай про великі дні наших Визвольних змагань", – недарма так звучить одна із заповідей "Декалогу українського націоналіста".

Тому, в День Незалежності України, найперше вшануймо всіх, хто за неї боровся і бореться. Мазепинців, петлюрівців і бандерівців... Героїв Небесної Сотні та вояків, котрі проливають кров за Україну сьогодні... Молімося за душі загиблих і за здоров'я живих патріотів.

І пам'ятаймо про ціну нашої Незалежності! Аби не доводилося, через забуття, розплачуватися кров'ю знову і знову. Бо, як це не пафосно звучить, від нашої спільної національної пам'яті залежить майбутнє кожного окремого українця.

Що сталося після того, як московські самодержці знищили Гетьманщину і зруйнували останній оплот козацької вольниці – Запорізьку Січ? Правильно, в Україні насадили кріпацтво. Ще вчора вільних людей перетворили в безправних холопів, яких можна було пороти канчуками за непослух, продавати й міняти на гончих псів...

Що сталося після того, як московсько-большевицькі окупанти знищили самостійну УНР? Так, вони ввели колгоспне рабство. Українців, які ще й не встигли звикнути до волі, "розкуркулювали", вивозили на рабську працю до Сибіру, мільйонами вбивали Голодомором... А тих, хто вижив, перетворили на безправних "гвинтиків" тоталітарної системи...

Що сталося після того, як сталінським опричникам вдалося зламати опір борців за волю України – вояків ОУН-УПА? Знову простих людей, які лише посміли мріяти про свободу, грабували, ешелонами везли на каторгу, катували по тюрмах... Врешті позбавили елементарних особистих прав і свобод кожного, кого не дотиснув каток репресій...

Як бачимо з вікового досвіду, особиста свобода кожного українця є можливою тільки за умови національної Незалежності. І якраз на цьому завжди наголошували націоналісти: "Свобода народам! Свобода людині!" – бандерівське гасло саме так і звучить. "Нема свободи людини без свободи народу. І немає свободи народу без свободи людини", – підкреслював Ярослав Стецько.

А Степан Бандера, навіть праху якого бояться цілі покоління москалів (хоча особисто він і автомата в руки, либонь, не брав), довершив цю думку: "Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний".

Свобода, – вона як повітря. Щось таке невидиме й невловиме. А головне, – неначе "на халяву". Здавалося б, усім же його вистачає! Ну що воно там може коштувати? Допоки людина дихає вільно, то й не зважає... Але як тільки хтось перекриє їй кисень, вона вмить не те що усвідомить, але й фізично відчує усю життєву необхідність отого ковтка повітря. Так і Свобода. Її теж не побачиш, не почуєш і на хліб не намажеш. У буденній метушні чоловік, бува, й зневажає її убогу. Він згоден, часом, і обміняти Свободу на якісь блискучіші блага. І у неволі, мовляв, можна вижити... Але яке ж то життя? Тому гідна людина вмить осягає істинну вартість Свободи, як тільки хтось норовить її відібрати.

Бачиться, сьогодні нація заново осмислює цінність Свободи і Незалежності. А значить, – матиме й хліб, і до хліба. Головне – вистояти.

Отож єдине, що нині варто побажати Україні, – якнайшвидшої остаточної перемоги! Аби вже наступний День Незалежності ми пишно й весело святкували під мирним українським небом. Аби українці на той час уже й забули про окупантів, терористів і будь-яку п'яту колону. Та й про саме існування Московської орди – щоби забули на віки-вічні.

З Днем Незалежності, брати і сестри!

Слава Україні!

http://www.zaporizhzhya.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/053263/

З Днем Незалежності!

Запорізька "Студентська Свобода" вітає всіх Українців з Днем Незалежності України.

За Незалежність наші попередники заплатили дуже дорогою ціною. Не краплями, а ріками крові. Не сотнями, не тисячами, а реально мільйонами життів...

"Пам'ятай про великі дні наших Визвольних змагань" - (с) "Декалог українського націоналіста".

Тому, в День Незалежності України, найперше вшануймо всіх, хто за неї боровся і бореться.

Слава усім бійцям за Волю України! Слава Україні!

Приготування

До сьогоднішнього маршу вже готові листівки та прапорці!)

З Днем Українського Прапора!

Активісти "Студентської Свободи" міста Запоріжжя поздоровляють всіх своїх друзів з Днем Українського Прапора! 

Бажаємо кожній Вашій родині сонячного, чистого неба над головами. Нехай сонячноблакитний Прапор принесе нам перемогу у нашій сучасній боротьбі за Нежалежність!

Ми запрошуємо Вас до нас на урочистий марш до Дня Українського Прапора, початок сьогодні о 17.00, біля міськради!

СЛАВА УКРАЇНІ!

Долучайтеся до матеріального забезпечення свободівців-бійців АТО

Брати і сестри українці!

Зараз ми є свідками кульмінації вікової боротьби України з Російською імперією. Сотні років наші предки боролися з московським імперіалізмом та проливали кров у боротьбі з окупантами. І зараз наша армія, що у нерівних умовах воює з терористами на сході країни, страждаючи через відсутність засобів захисту, обмундирування, зброї, харчів і навіть питної води.

Очевидною є неспроможність Генерального Штабу та Департаменту державних закупівель забезпечити наших солдатів навіть базовим пакетом необхідних речей. Представники антиукраїнської влади двадцять три роки руйнували і насичували агентами Кремля Міністерство оборони, тому розраховувати на ефективну діяльність відомства в умовах неоголошеної війни з сильним супротивником наївно.

Саме тому вважаємо спільним обов'язком всіх українських громадян долучатися до матеріального забезпечення хоробрих українських хлопців, що зараз ведуть боротьбу за Україну на передовій! Водночас усвідомлюємо, що не в наших силах допомогти багатьом тисячам солдатів та добровольчим батальйонам, які задіяні в антитерористичній операції. На разі в складі Збройних Сил, Національної гвардії України, батальйонів територіальної оборони та добровольчих формувань воюють або проходять підготовку сотні свободівців та прихильників націоналістичної сили.

І щодня ми отримуємо десятки дзвінків від побратимів, які не мають нічого, окрім застарілої зброї та високого бойового духу. І саме тому ВО "Свобода" всіма силами акумулює кошти для забезпечення бійців, що перебувають у наших лавах. І в цій справі ми сподіваємося на Вашу допомогу! Ви підтримали нашу партію на виборах своїм голосом, і тепер ми просимо Вас підтримати наших побратимів на східному фронті гривнею. Адже вони захищають нашу і вашу Свободу!

Своєю чергою, кожен народний депутат щомісяця здійснює перелік коштів, а керівники обласних організацій залучають спонсорів для забезпечення наших вояків.

Картка ПриватБанку для перерахунку коштів у гривнях:

4149 4378 4915 8637 Лариса Лавренчук

Картка для перерахунку коштів у доларах:

5168 7572 1844 0198 Лариса Лавренчук

PayPal для переказу коштів із закордону: nikitasafronenko@yahoo.com

Крім того, ми забезпечимо прозору звітність щодо отриманих коштів на рахунок та висвітлюватимемо кожен крок із передачі допомоги нашим воякам.

Ми маємо зробити усе для того, аби хлопці повернулися з перемогою – цілими та неушкодженими. Та з вірою у свою націю.

http://ato.svoboda.org.ua/

Марш жовто-блакитних прапорів

Віталій Подлобніков провів зустріч з місією ОБСЕ

20 серпня 2014 року голова Запорізької обласної організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Віталій Подлобніков провів зустріч з представниками спеціяльної моніторингової місії ОБСЕ в Україні.

Найбільше представників ОБСЕ цікавила участь "Свободи" в Революції гідности та в антитерористичній операції. А також партійна розбудова в області.

"Свобода" була одним з найактивніших учасників Майдану в Запорізькому краї, постійно була присутня на всіх протестних акціях в області. І внесла неабиякий вклад у перемогу. Так само й зараз наші партійці беруть участь в антитерористичній операції. На жаль, ми вже маємо одного нашого місцевого загиблого однопартійця. Також ми організовуємо відправку допомоги бійцям в зону АТО", – повідомив на зустрічі свободівець Віталій Подлобніков.

http://www.zaporizhzhya.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/053138/

У бою під Іловайськом тяжко поранено запорізького свободівця Святослава-Андрія Грушевського

9 серпня 2014 року в бою під Іловайськом на Донеччині було тяжко поранено члена Запорізької міської організації ВО "Свобода", активного учасника Революції гідности Святослава-Андрія Грушевського. Націоналіст отримав поранення у верхнє передпліччя.

Зараз свободівець перебуває в лікарні, йому було зроблено операцію. На разі загрози життю націоналіста немає.

http://www.zaporizhzhya.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/053134/

Прес-конференція Сергія Рудика

Сергій Рудик, голова Держагентства земельних ресурсів, про причини та обставини його викрадення, відео:

Запорізька "Студентська Свобода" вшанує жертв підриву Дніпровської ГЕС

18 серпня 2014 року Запорізька молодіжна громадська організація "Студентська Свобода" ознайомить мешканців міста з подіями 18-го серпня 1941 року, коли співробітники НКВД підірвали греблю ДніпроГЕСу. О 16:30 на проспекті Металургів буде виставлений інформаційний намет, в якому будуть роздавати інформаційні листівки про цю трагічну подію.

Довідка: 18 серпня 1941 року о 20:00–20:30 після прориву німецьких військ у районі Запоріжжя енкаведисти підірвали греблю ДніпроГЕСу. У результаті вибуху у греблі виникла пробоїна завдовжки 135–165 метрів, через яку ринула вниз багатометрова хвиля, спричиняючи руйнування й загибель людей. В зону повені потрапили як німецькі війська, так і червоноармійці, які переправлялися через Дніпро, а також цивільні мешканці острова Хортиця та прибережної зони. Німецьке командування оцінювало свої втрати в живій силі у 1500 осіб. Жертви серед червоноармійців та цивільного населення історики оцінюють від 20 до 120 тисяч осіб.

Прес-служба Запорізької обласної організації ВГО "Студентська Свобода"

У Запоріжжі відбулись змагання зі Street Workout

Ярослав Щетінін активіст "Студентської Свободи", під час змагання.

16 серпня 2014 року за сприяння активістів Запорізької молодіжної громадської організації "Студентська Свобода" відбулися змагання зі Street Workout.

Захід проходив у парку Трудової слави, на ньому були присутні близько 100 людей. Ці змагання відбуваються щорічно, спортивна молодь Запоріжжя збирається на чемпіонат зі Street Workout, де демонструє свої досягнення в цьому виді спорту.

"Неможливо уявити своє життя без спорту, оскільки – це є життя. Street Workout – досяжний та безкоштовний для кожного. Адже потрібно лише бажання та турнік, який встановлений майже в кожному дворі. Також у цих змаганнях головними є не тільки фізичні вправи, а й розум", – зазначив активіст "Студентської Свободи" Микола Васецький.

Прес-служба Запорізької обласної організації ВГО "Студентська Свобода"

Запорізька "Студентська Свобода" влаштує марш жовто-блакитних прапорів

23 серпня 2014 року Запорізька "Студентська Свобода" влаштує марш жовто-блакитних прапорів. Під час акції відбудеться збір коштів на підтримку учасників АТО на Сході України. Після маршу відбудеться невеликий концерт.

Захід розпочнеться о 17:00 біля Запорізької міської ради. Запрошуємо усіх охочих.

Прес-служба Запорізької обласної організації ВГО "Студентська Свобода"

Волонтери

Декілька днів тому ми повідомляли, що Запорізька "Студентська Свобода" допомогає розповсюджувати листівки з інформацією про Олександра Запорожського, хлопчика, якому потрібна пересадка печінки.

Необхідна сума коштів зібрана, збір завершен!))

Ось наші активісти: 

Віктор Лавренчук: "На війні немає роботи із мінімальним ризиком"

Віктор Лавренчук

На блокпосту у місті Щастя на Луганщині зустрічаємося з іще одним нашим побратимом – старшим навідником мінометної батареї першої окремої бригади при механізованому батальйоні свободівцем Віктором Лавренчуком. Його бригада майже два місяці утримувала міжнародний аеропорт "Луганськ" – відбивала напади терористів.

– Війна для нас, – розповідає Віктор, – це війна на відстані. У безпосередній контакт із терористами, як, наприклад, Нацгвардія чи групи зачистки, ми не входимо. Основні наші функції – це ведення артилерійського вогню по противникові. Переважно стріляємо із закритої вогневої позиції. "Працюю" за 120-тим мінометом. Новітньою цю зброю назвати важко – зразок 38-го року, але з необхідною модернізацією вона повністю виконує свої завдання. З тієї сторони, до слова, нас обстрілюють схожою зброєю, це: 120-ті та 82-гі міномети, "Град", а також артилерія. У нашій батареї уже четверо поранених (з 50-ти. – авт.), загиблих, на щастя, немає.

– Наскільки небезпечна робота артилериста?

– На війні немає роботи із мінімальним ризиком. Коли стріляємо з міномета, нашу позицію видно за спалахами, що дає можливість терористам контратакувати. Коли нас "накривало "Градом"", то частенько вибухи лунали дуже близько і навіть міна кілька разів розривалась неподалік.

– Що для Вас найважче на цій війні?

– Я не бачу, як безпосередньо вбиваю людину чи ні, тому найважчим, мабуть, є дивитись на безглузді накази командирів.

 

– Чи змінилась українська армія за ці кілька місяців АТО?

– Швидше морально, ніж матеріально. Військові зміцніли духом, багато кому відкрилися очі на сучасну ситуацію в країні, змінився світогляд. Думаю, багато в чому відбулися зміни на краще.

http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/052963/

Газета ВО "Свобода"

Андрій Лебідь: "Російські серіали – це зброя набагато гірша, ніж "Гради""

Андрій Лебідь

Свободівець з "Айдару", з яким зустрілися на блокпосту в місті Щастя – про падіння боввана у своєму місті та про ситуацію на Луганщині

Під час поїздки в зону АТО на блокпосту у Щасті несподівано зустрічаємося зі свободівцем, бійцем батальйону "Айдар" Андрієм Лебедем, який нині також виконує обов'язки заступника коменданта міста. Викроюємо хвильку, аби поговорити. А поговорити таки є про що. Днями у Щасті демонтували останній пам'ятник Леніну, і Андрій є одним із організаторів цього історичного дійства. До того ж він – безпосередній учасник антитерористичної операції на Луганщині, тож може розповісти про реальну ситуацію в цьому краї.

– Андрію, розкажіть докладніше – як відбувався демонтаж останнього боввана в Щасті?

– Демонтаж залежав від наказу, і от 5 серпня комбат сказав, що можна. Далі усе було ділом техніки. Ми поїхали та знайшли у місцевого населення кран. Як не дивно, підійшов шахтар зі Стаханова, такий бородатий дядько, і сказав, що поїде з нами. Згодом підійшли ще дві старші жінки: "Задовго вже, чому ви це не зробили скоріше? Давайте, давайте". Тож у місцевого жителя ми взяли кран, під'їхали на блокпост, де у хлопців була вантажівка. Машину нам дали буквально на хвилин 20-30, бо вона постійно зайнята. Зібралась кілька активістів, переважно представники Луганської "Свободи", що приїхали двома автомобілями. Спершу я заліз на Леніна та накинув петлю під руки. Хотіли, звісно, тягти за голову, але боялись, що відірветься і пошкодить кран. Тож підхопили під руки, кран почав підіймати. Статуя вилита у бронзі ще років 20 тому. Шар нетовстий – 2-3 мм., через що внизу уже все прогнило. Прив'язали до машини за ноги, аби не втік, та відправили хлопцям – вони його розпиляли на сувеніри. Отакий був у Лєніна кінець.

– Які завдання Ви виконуєте в батальйоні "Айдар"?

– Останнім часом кожна група, кожен підрозділ працює індивідуально. Хтось евакуює мирне населення, хтось стоїть на "коридорі" чи на "фільтрах", інші працюють з людьми, які виїжджають з Луганська – серед них не всі мирні громадяни. Частина "Айдару" постійно перебуває на передовій, частина – це підміна, що відпочиває для ротації. Є й такі бійці, що діють по селах – виявляють терористів російської армії. Також ми виїжджаємо, коли нас про це просять. Тут розташовані підприємства, які безперервно працюють, тож привозимо вантажі, які вони не можуть відправити. Два дні тому на фугасі підірвалися люди, які поїхали ні з ким не порадившись і нікому нічого не сказавши. Як правило, ми надаємо супровід тим, хто мусить їхати небезпечною територією.

– Спостерігаю біженців з Луганська. Розкажіть, хто зараз виїжджає, хто залишається. Які умови життя в місті?

– У Луганську залишається багато людей. Це зокрема медпрацівники, МВСівці. А виїздять різні. Наприклад, такі, які вдавано нічого не помічали, тобто їх все влаштовувало, але коли неможливо стало жити без електрики і води – помчали на дачі в Щастя. Виїжджають також і люди, які спершу були прихильниками ЛНР. Зараз населення Щастя збільшилось приблизно в півтора раза, стільки людей і машин на вулицях у нас ніколи не було, особливо вдень. Тут кілька тисяч дачних будівель зайняті, а також усі квартири, які можна було орендувати. Незважаючи на те, що чимало жителів виїхали – усе зайнято.

– Мені щойно одна пані розповідала, що не має навіть де помити ноги. А як бути людям із малим дітьми? Це ж треба їх купати, прати одяг, готувати їсти…

– Зі слів біженців, Луганськ наближається до екологічної катастрофи. Сміття не вивезене. Вода в каналізації – стояча, десь забито. Насоси не працюють, бо немає електрики, і нечистоти вилазять на асфальт. Температура повітря 35 і більше градусів. Скоріш за все роботи там не на один місяць. Як цьому всьому даватимуть раду – не знаю. Є ж і хворі люди, яких не можна транспортувати. Вони потребують засобів гігієни, а їх нема. Думаю, екологічна катастрофа у Луганську уже розпочалася.

– Кажуть, що комунікації в Луганську зруйновані. Наскільки складно їх буде полагодити та повернути до звичного режиму роботи?

– Думаю, це буде нелегко. Лінії електропередач суттєво пошкоджені. Якщо без перешкод під'їхати, то відновити роботу можна аж за кілька днів. Все залежить від ділянки: де вона розташована тощо. А втім, найбільша проблема нині все ж не лінії електропередач, а відсутність мобільного зв'язку. Коли щось трапляється з людиною, банально немає можливості зателефонувати. У більшості людей тут був "МТС", але цей оператор повністю та без пояснень перестав працювати. Навіть викликати швидку допомогу неможливо. У нас за пакетами "Київстар" нині стоять величезні черги по кілька годин. Друга проблема, що виникла у матерів з дітьми, – відсутність якісних молочних продуктів, які можна було б придбати у супермаркетах. Багато сиру і молока на ринку, та не кожна матуся може їх купити. Подекуди ціни на сир зросли вдвічі. Магазини порожні, закінчилось все: цукерки, хліб. От ввечері людина приходить з роботи і не може придбати найнеобхіднішого. Цим ніхто не займається. Чим ми можемо допомогти? Надаємо гуманітарну допомогу, яку привозить в тім числі ВО "Свобода", почали видавати людям крупи, мед, сало...

– Чи ж місцеві жителі розуміють, хто насправді в цьому винен? Чи взагалі усвідомлюють, яке реальне становище?

– Як мінімум половина людей не розуміє. Вони шукають в інформаціях те, що хочуть почути і по всьому. Днями трапився епізод, коли були затримані хлопці – в цивільному зі спиртним в руках вони виходили з магазину. Їх затримали, а одна із місцевих почала голосно лементувати на всю вулицю, що от місцевих хлопців нібито "в'яжуть". До слова, виявилося, що це були люди із Чернігова. Поки ми це з'ясовували, на все Щастя ширились різні чутки. Хоча ті люди, які не повністю піддалися проросійській пропаганді, почали розуміти, що ми на їхньому боці і нічого поганого на думці не маємо.

– Причиною зазомбованості є російське телебачення?

– Звичайно. Нема в Україні жодного проукраїнського каналу, жодного! Так звані "українські канали" зранку до ночі свідомо демонструють спеціально ідеалізований московський побут. Це фатально впливає на неповнолітніх. Російські серіали – це зброя набагато гірша, ніж "Град". Втрата території – не основне (її потім можна відвоювати, що зараз ми і робимо), головне – не втратити ідентичність і мову. Втратили мову – втратили державність. Цього не розуміє навіть частина тих людей, які задіяні в АТО. Тому треба працювати з людьми. Ті, хто на передовій, – герої, у них немає часу на ідеологічну бесіду. Але ті, хто приїжджає, – має розмовляти. Для більшості місцевих жителів основним є налагодження справ до стану "як раніше" і все, на цьому вони зупиняються. Вони вважають себе патріотами, але не хочуть щось міняти, лишень, щоб стало так, як було раніше…

– Коли, на Вашу думку, розпочалось масове зомбування жителів сходу?

– Будівництво Донбасу почалось з того, що сюди завозили людей з Казахстану, Росії. Вони почали витісняти місцеву культуру. Вони не ідентифікували себе як українці. І так останніх років 50. Більшає людей, яким окрім горілки в своєму житті нічого більше не потрібно. Колись тут так не було. Тут були й заможні люди, і не дуже, але всі були вельми приємні. Наше місцеве населення трохи схоже на полтавчан. …Увесь цей час ми звільняли та вимінювали людей з полону. З міста Щастя (один з останніх прикладів) звільнили трьох. За фахом – викладачі. Тут у нас викрадали людей, ламали їм руки, принижували…І зараз люди, які це робили, потихеньку починають виїжджати з Луганська. Дуже важливо їх перепинити, не дати втекти від відповідальності.

– А є ще тут свободівці?

– Так, звичайно. Є й у батальйоні свободівці, і в Щасті їх також чимало.

– Ви безпосередньо перебуваєте в епіцентрі воєнних подій. На Вашу думку, як буде розвиватись ситуація надалі?

– Усе залежить від керівництва держави. Якщо не введуть воєнний стан, то все почне руйнуватись. Невдовзі навчальний період, а ми не знаємо, як будуть контактувати між собою школи, скільки дітей підуть на навчання, чи будуть повертатися люди. Цивільна влада не дає собі ради з виплатами пенсій. Є кошти, є списки, але гроші зникають невідомо куди. Пенсіонери та бюджетники не отримують зарплат. Через те, що не працює Інтернет, – немає звітності. Школи та дитячі садочки також не можуть отримати коштів, облік не ведуть ні щодо оплат, ні щодо зарплат працівників.

– Як далі собі уявляєте життя в місті Щастя?

– Цього року спробуємо відновити українські класи. Вже одна нарада відбулась. Зараз мають надати заявки, і я не впевнений, що місцева влада не буде цьому заважати. Аби запобігти біді в майбутньому, треба все переводити на українську мову…

http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/052962/

Газета ВО "Свобода"

У Дніпропетровську викрали голову Держземагентства Сергія Рудика

Сергій Рудик

14 серпня 2014 року в Дніпропетровську невідомі побили і викрали голову центрального органу виконавчої влади – Державного агентства земельних ресурсів України свободівця Сергія Рудика.

Сергій Рудик прибув на Січеславщину (Дніпропетровська область) із робочим візитом у межах планової поїздки Україною. Ціллю поїздки був звіт голови Держземагенства щодо діяльности протягом 100 днів, роз'яснення умов отримання земельних ділянок учасниками АТО, презентація законопроєкту щодо неприпустимости торгівлі землею сільськогосподарського призначення.

Зранку Сергій Рудик відвідав поранених військовослужбовців у Дніпропетровському військовому госпіталі, для яких привіз допомогу. Слід зауважити, що на лікування військових пожертвували денну платню працівники усього відомства, яке очолює свободівець, – загалом майже мільйон гривень. Також націоналіст передав для реабілітації бійців ліки.

Цього дня очільник земельного відомства також зустрівся із заступником голови Дніпропетровської облдержадміністрації Геннадієм Корбаном.

Згодом, за інформацією очевидців, просто перед будівлею Кіровського райвідділку міліції озброєні невідомі витягнули Сергія Рудика з автівки, побили, закинули в иншу машину і повезли в невідомому напрямку. Так само з машини Сергія Рудика витягнули водія та викрали автівку. На разі доля голови Держземагенства невідома. Всеукраїнське об'єднання "Свобода" звернулося до Генеральної Прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України із вимогою негайно втрутитися у ситуацію та покарати осіб, що здійснили замах на життя державного діяча.

http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/053006/

Фотосесія

Нарешті отримали фотографії з фотосесії!

P.S.Час оновлювати аватарки. 

Мітинг

Замість запланованого мітингу сепаратистів, вийшов мітинг патріотів в підтримку антитерористичної операції.