Державний бюджет на 2015 рік ухвалено. Ухвалено в найкращих
традиціях часів Януковича-Азарова: більшість голосує за повітря – за
правки, зачитані з аркуша паперу – документа нема. Тепер Кабмін сам може
написати такий бюджет, який йому заманеться. Вже традиційне для
парламенту нового скликання порушення Регламенту і кнопкодавство.
Замість малодосвідченого спікера сесійною залою диригує прем'єр-міністр
Яценюк.
Результат голосування: з 305 членів коаліції за
головний фінансовий документ країни голосує лише 233. Семеро
нардепів-свободівців одностайно голосують "проти".
Один з ключових
розробників проекту Держбюджету на 2015 рік ‒ міністр фінансів України
Наталія Яресько, яку на цю посаду запропонував лідер об'єднання
"Самопоміч" Андрій Садовий. Яресько подає законопроект, а з 32 людей
Садового за бюджет голосують лише 10. Неодностайне голосування і
недотримання коаліційних угод ‒ це те, що відрізняє фракції "фейкових"
політичних проектів-одноденок від фракцій політичних партій.
Перед
голосуванням за бюджет на наступний рік парламент ухвалює ще близько
десятка пов'язаних з бюджетом законопроектів, зокрема зміни до
Бюджетного та Податкового кодексів. Ухвалює так само невідомо-що, адже
роботу комітетів над законопроектами відкидають.
В країні
московська агресія, Донбас ‒ в руїнах, маємо різке падіння виробництва,
обвал національної валюти. Українцям довелось би так чи інакше затягнути
пояси. Проте керманичі держави, які ще рік тому разом з народом стояли
на Майдані, вирішили, що дірки в бюджеті мають затуляти не олігархи, а
вчителі, пенсіонери, інваліди, чорнобильці. Отже, що отримують (точніше,
чого не отримають) від новоухваленого Закону про Держбюджет пересічні
українці?
Працівники бюджетної сфери не отримуватимуть індексації і
так знецінених внаслідок інфляції та девальвації мізерних доходів. Те ж
саме стосується і пенсіонерів. Щодо пенсійного законодавства, то уряд
пропонував більш драконівські зміни, і лише активне обурення
громадськості не дало владі можливості протягнути через Верховну Раду
підвищення пенсійного віку і збільшення стажу для отримання пенсій.
Дуже
непросто в новому році буде виживати освітній галузі. Для реорганізації
та ліквідації загальноосвітніх навчальних закладів тепер не потрібна
згода територіальної громади, що є порушенням Європейської хартії про
місцеве самоврядування. Скасовується пільговий проїзд для учнів
загальноосвітніх шкіл та безоплатний довіз учнів, дошкільників та
вчителів у сільській місцевості.
Скасовано надбавки до посадових
зарплат науково-педагогічним працівникам вишів, додаткові грошові
винагороди працівникам закладів культури, театрів, бібліотек і музеїв,
журналістам державних та комунальних ЗМІ. Урізано пільги на безоплатне
користування житлом з опаленням і освітленням медикам, педагогам та
працівникам культури сільської місцевості. Погіршено умови пенсійного
забезпечення наукових та науково-педагогічних працівників.
Обмежено
низку пільг чорнобильцям: безоплатний проїзд, оплата
житлово-комунальних послуг, санаторно-курортне лікування. Скасовано
безоплатний проїзд в усіх видах громадського транспорту для пенсіонерів,
ветеранів війни і праці, дітей війни, жертв політичних репресій та
нацистських переслідувань, колишнім в'язням концтаборів. Натомість, у
бюджеті на 2015 рік так і не знайшла відображення адресна допомога, яку
анонсувала влада як компенсацію за скасовані пільги.
Безоплатним
харчуванням у лікарнях (у т. ч. і швидкої допомоги) з наступного року
забезпечуватимуть лише інвалідів, малозабезпечених громадян,
дітей-інвалідів та дітей-сиріт.
Слід наголосити, що саме до
законопроекту про скасування пільг прем'єр-міністр Яценюк з голосу
зачитав найбільшу кількість правок, тому складно й спрогнозувати, що
врешті-решт побачимо в законі.
Та невже за всі економічні проблеми
будуть платити звичайні українці? А що ж олігархи? В олігархів у
бюджетну ніч було свято: провладна коаліція знову не включила до порядку
денного законопроект про денонсацію угоди з Кіпром, чим підтвердила, що
депутати більшості не мають наміру боротися з офшорами і фактично
підтримують олігархат, який мільярдами викачує кошти з України.
Основна
ідея ухвалених змін до Бюджетного кодексу України ‒ це децентралізація,
тобто передача повноважень громадам з одночасною передачею додаткового
фінансового ресурсу з державного бюджету. За місцевими бюджетами дійсно
закріплюють частину нових надходжень, а також відсотки відрахувань
податків, які зараховувалися до держбюджету. Але водночас збільшуються
частки відрахувань в центр платежів, які переважно залишалися на місцях:
податку на доходи фізичних осіб, рентної плати за користування надрами.
В той же час за громадами закріплюється величезний обсяг нових
видатків, зокрема їм передається майже вся освіта, медицина, культура,
дорожнє та житлово-комунальне господарство. Тобто держава однією рукою
дає додаткові повноваження (читай ‒ передає витрати), іншою – відбирає
надходження. Але депутати, голосуючи за бюджет, не бачили розрахунку
прогнозу доходів і видатків щодо кожного місцевого бюджету. Його Мінфін
просто не надав ні народним обранцям, ні керівникам органів місцевого
самоврядування.
А ось який має вигляд "децентралізація" на рівні
сіл, селищ та малих міст. До "реформи" з загального фонду їх бюджетів
фінансувалася дошкільна та частково загальна середня освіта, сільські,
селищні та міські палаци і будинки культури, клуби, центри дозвілля,
інші клубні заклади та бібліотеки. Після "реформи" ‒ лише утримання
сільських, селищних та міських рад.
Постає запитання: для чого
тепер взагалі потрібні сільські, селищні та міські ради? За логікою
нового Бюджетного кодексу ‒ лише для того, щоб їх утримувати за рахунок
бюджету.
У бюджеті 2015 року відсутній такий дієвий механізм
розвитку місцевих громад, як Державний фонд регіонального розвитку,
обов'язковість планування якого передбачена Бюджетним кодексом. Замість
цього влада передбачила 4,5 млрд. грн. на "Державні капітальні видатки,
що розподіляються Кабінетом Міністрів України", які є необов'язковими. І
якщо у першому випадку кошти фонду регіонального розвитку розподілялися
б за чіткими критеріями за участю регіонів, то в другому їх
розподілятиме уряд не прозоро, за неіснуючим та незрозумілим механізмом.
Депутати-свободівці внесли поправки до 2 читання до проекту Закону
України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", які передбачали
зменшити "Державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом
Міністрів України" у сумі 4,5 млрд. грн. та спрямувати їх до Фонду
регіонального розвитку. Одночасно свободівці запропонували нову формулу
розподілу коштів фонду, яка дала б можливість регіонам з низьким рівнем
розвитку наздогнати регіони-лідери, а розвиненим регіонам – далі
підвищувати рівень соціально-економічного розвитку. Однак ці пропозиції
не знайшли підтримки у фракціях коаліції.
Докорінно змінилася і
система утримання автомобільних доріг. Надходження спецфонду, за рахунок
яких будували і ремонтували загальнодержавні дороги (акцизи і мита на
продаж автомобілів і палива) відтепер надходитимуть до загального фонду
держбюджету. Це означає, що дороги фінансуватимуть за залишковим
принципом, невикористані поточного року кошти не будуть переходити на
наступний рік ‒ їх списуватимуть наприкінці року в бюджет. Мінфін і
скарбниця свідомо не проводитимуть ці видатки, щоби використовувати
кошти, отримані від цих податків, на потрібні для них цілі.
Ще
цікавіше з місцевими дорогами. Замість субвенції з держбюджету на
комунальні дороги та акцизів і мит на паливо та автомобілі, джерелом
фінансування таких видатків будуть надходження до місцевих бюджетів
акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу пива,
алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників
тютюну, нафтопродуктів, біодизелю та скрапленого газу. Тобто дороги
тепер будуть кращі не там, де купують більше автомобілів і заправляють
бензину, а там, де більше п'ють горілки і купують цигарок. Пропозиції
народних депутатів від ВО "Свобода" щодо недопущення зміни механізму
фінансування дорожнього господарства були відхилені.
Крім того,
депутати-свободівці подали низку поправок, якими передбачалося зменшення
необґрунтовано збільшених видатків на Державне управління справами,
Генеральну прокуратуру, суди, апарат Міністерства внутрішніх справ,
охорону органів державної влади та посадових осіб та спрямування їх на
підтримку Національної гвардії, забезпечення діяльності Збройних Сил,
освітню та медичну субвенції. Але зазначені поправки Верховна Рада
навіть не розглядала, адже бюджет голосували без обов'язкових висновків
бюджетного комітету.
Можна ще багато критичного сказати про новий
держбюджет. Але чи варто? Цим бюджетом усі очільники держави, без
сумніву, заслужили похвальну грамоту від Януковича. Сили реваншу
практично відновили Систему, яку українці, здавалось, повалили у лютому
2014 року. Внутрішній ворог української нації, користуючись з ситуації,
перейшов у наступ. Нас чекає виснажлива боротьба за відновлення своїх
прав, за побудову держави, в якій пануватиме соціальна і національна
справедливість.
Коментарі народних депутатів-націоналістів
Андрій Іллєнко:
"Що
стосується змісту, то запропоновані урядом закони – не що інше, як
продовження олігархічного грабунку українців і перенесення тягаря
економічної кризи та війни на плечі малозабезпечених людей і людей
середнього класу. В той же час олігархи залишаються привілейованою
кастою, в руках якої велике скупчення капіталу. Простих українців
чекають надзвичайно скрутні часи.
Якщо говорити про
процедурну частину, то сказати, що всі ці закони та сам бюджет
ухвалювали з порушеннями – це нічого не сказати. Їх ухвалювали фактично
антиконституційним способом. Парламентську процедуру повністю
знівелювали, жодну норму регламенту не було дотримано. Вперше парламент
опустили до такої межі, коли він голосував за бюджет, не бачачи його. Це
показує, що теперішній парламент суттєво не відрізняється від того,
який був раніше і де більшістю була "Партія регіонів", а також ніщо не
вказує на те, що він буде тим парламентом, на який сподівалися українці.
Кнопкодавство ‒ це взагалі окрема тема. Воно триває, і то дуже нахабно,
тупо, прямолінійно".
Сергій Рудик:
"Головний
фінансовий план країни ухвалено з порушенням усіх чинних процедур
законотворчого процесу. Це стосується і Податкового кодексу України. Над
Бюджетним кодексом ми в Бюджетному комітеті ВРУ плідно працювали вдень і
вночі. Результат ‒ 575 розглянутих поправок до другого читання, 6 з
яких було враховано за моїми пропозиціями. Відбувався конструктивний
діалог як на засіданнях комітету, так і в підкомітетах.
Цього
не можу, на жаль, сказати про процедуру ухвалення Податкового кодексу
та закону про держбюджет. Голосування відбувалося під короткі монологи
прем'єр-міністра та із безкінечними перервами. Ні порівняльних таблиць
із поправками до другого читання, ні самих текстів проектів до другого
читання, як того вимагає закон".
Олег Осуховський:
"Уряд
своїм проектом державного бюджету на 2015 рік порушує Конституцію
України, зокрема статтю 22, за якою ніхто не має права знижувати
соціальні стандарти й цим обмежувати права громадян. А 27 грудня Комітет
з питань запобігання і протидії корупції визнав низку законопроектів
щодо державного бюджету на 2015 рік корупційними. Це, зокрема, проекти
законів щодо децентралізації повноважень у галузі
архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного
законодавства, про житлово-комунальні послуги, про лотереї, про
діяльність казино, про букмекерську діяльність та інші".
Народні депутати-свободівці у повному складі не голосували за бюджет на 2015 рік.
Юрій Левченко:
"Уперше
в історії за бюджет України голосували без самого бюджету – цього
документа фактично не було. Яценюк зачитав щось протягом півхвилини з
папірця – а далі почали голосувати. Це означає, що Верховна Рада
незаконно делегувала Кабміну свої повноваження формування бюджету, бо
тепер у ньому можна намалювати що завгодно. Зараз Кабмін сидить і в
ручному режимі пише те, що йому заманеться.
Думаю, бюджет
поспіхом ухвалювали вночі, а депутатам не роздали сам документ зумисне –
аби ніхто не оприлюднив текст і можна було приховати від людей ті
антисоціальні та антинародні речі, які у ньому прописані. Те, що
відбувалося в Раді, нагадує "виїзне засідання", яке свого часу
організували "регіонали". Нонсенс, але бюджетне засідання вів
прем'єр-міністр, а голова Верховної Ради Гройсман не давав депутатам
слова – всі поправки депутатів ігнорували.
Утім більшість
таки проголосувала – 233 голоси. В повному складі натиснув кнопки
"Народний фронт", "Радикальна партія" Ляшка. Майже повністю – БПП.
"Самопоміч" розкололася, але саме завдяки її 10 голосам бюджет було
ухвалено. Ще одна особливість ухвалення бюджету – те колосальне
кнопкодавство, яке відбувалося в Раді".
ЧАСОПИС ВО "СВОБОДА"
Немає коментарів:
Дописати коментар