Бюджет-2015: сили реваншу практично відновили Систему, яку українці, здавалось, повалили у лютому 2014 року

Державний бюджет на 2015 рік ухвалено. Ухвалено в найкращих традиціях часів Януковича-Азарова: більшість голосує за повітря – за правки, зачитані з аркуша паперу – документа нема. Тепер Кабмін сам може написати такий бюджет, який йому заманеться. Вже традиційне для парламенту нового скликання порушення Регламенту і кнопкодавство. Замість малодосвідченого спікера сесійною залою диригує прем'єр-міністр Яценюк.

Результат голосування: з 305 членів коаліції за головний фінансовий документ країни голосує лише 233. Семеро нардепів-свободівців одностайно голосують "проти".

 

Один з ключових розробників проекту Держбюджету на 2015 рік ‒ міністр фінансів України Наталія Яресько, яку на цю посаду запропонував лідер об'єднання "Самопоміч" Андрій Садовий. Яресько подає законопроект, а з 32 людей Садового за бюджет голосують лише 10. Неодностайне голосування і недотримання коаліційних угод ‒ це те, що відрізняє фракції "фейкових" політичних проектів-одноденок від фракцій політичних партій.

Перед голосуванням за бюджет на наступний рік парламент ухвалює ще близько десятка пов'язаних з бюджетом законопроектів, зокрема зміни до Бюджетного та Податкового кодексів. Ухвалює так само невідомо-що, адже роботу комітетів над законопроектами відкидають.

В країні московська агресія, Донбас ‒ в руїнах, маємо різке падіння виробництва, обвал національної валюти. Українцям довелось би так чи інакше затягнути пояси. Проте керманичі держави, які ще рік тому разом з народом стояли на Майдані, вирішили, що дірки в бюджеті мають затуляти не олігархи, а вчителі, пенсіонери, інваліди, чорнобильці. Отже, що отримують (точніше, чого не отримають) від новоухваленого Закону про Держбюджет пересічні українці?

Працівники бюджетної сфери не отримуватимуть індексації і так знецінених внаслідок інфляції та девальвації мізерних доходів. Те ж саме стосується і пенсіонерів. Щодо пенсійного законодавства, то уряд пропонував більш драконівські зміни, і лише активне обурення громадськості не дало владі можливості протягнути через Верховну Раду підвищення пенсійного віку і збільшення стажу для отримання пенсій.

Дуже непросто в новому році буде виживати освітній галузі. Для реорганізації та ліквідації загальноосвітніх навчальних закладів тепер не потрібна згода територіальної громади, що є порушенням Європейської хартії про місцеве самоврядування. Скасовується пільговий проїзд для учнів загальноосвітніх шкіл та безоплатний довіз учнів, дошкільників та вчителів у сільській місцевості. 

Скасовано надбавки до посадових зарплат науково-педагогічним працівникам вишів, додаткові грошові винагороди працівникам закладів культури, театрів, бібліотек і музеїв, журналістам державних та комунальних ЗМІ. Урізано пільги на безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням медикам, педагогам та працівникам культури сільської місцевості. Погіршено умови пенсійного забезпечення наукових та науково-педагогічних працівників.

Обмежено низку пільг чорнобильцям: безоплатний проїзд, оплата житлово-комунальних послуг, санаторно-курортне лікування. Скасовано безоплатний проїзд в усіх видах громадського транспорту для пенсіонерів, ветеранів війни і праці, дітей війни, жертв політичних репресій та нацистських переслідувань, колишнім в'язням концтаборів. Натомість, у бюджеті на 2015 рік так і не знайшла відображення адресна допомога, яку анонсувала влада як компенсацію за скасовані пільги.

Безоплатним харчуванням у лікарнях (у т. ч. і швидкої допомоги) з наступного року забезпечуватимуть лише інвалідів, малозабезпечених громадян, дітей-інвалідів та дітей-сиріт.

Слід наголосити, що саме до законопроекту про скасування пільг прем'єр-міністр Яценюк з голосу зачитав найбільшу кількість правок, тому складно й спрогнозувати, що врешті-решт побачимо в законі.

Та невже за всі економічні проблеми будуть платити звичайні українці? А що ж олігархи? В олігархів у бюджетну ніч було свято: провладна коаліція знову не включила до порядку денного законопроект про денонсацію угоди з Кіпром, чим підтвердила, що депутати більшості не мають наміру боротися з офшорами і фактично підтримують олігархат, який мільярдами викачує кошти з України.

Основна ідея ухвалених змін до Бюджетного кодексу України ‒ це децентралізація, тобто передача повноважень громадам з одночасною передачею додаткового фінансового ресурсу з державного бюджету. За місцевими бюджетами дійсно закріплюють частину нових надходжень, а також відсотки відрахувань податків, які зараховувалися до держбюджету. Але водночас збільшуються частки відрахувань в центр платежів, які переважно залишалися на місцях: податку на доходи фізичних осіб, рентної плати за користування надрами. В той же час за громадами закріплюється величезний обсяг нових видатків, зокрема їм передається майже вся освіта, медицина, культура, дорожнє та житлово-комунальне господарство. Тобто держава однією рукою дає додаткові повноваження (читай ‒ передає витрати), іншою – відбирає надходження. Але депутати, голосуючи за бюджет, не бачили розрахунку прогнозу доходів і видатків щодо кожного місцевого бюджету. Його Мінфін просто не надав ні народним обранцям, ні керівникам органів місцевого самоврядування.

А ось який має вигляд "децентралізація" на рівні сіл, селищ та малих міст. До "реформи" з загального фонду їх бюджетів фінансувалася дошкільна та частково загальна середня освіта, сільські, селищні та міські палаци і будинки культури, клуби, центри дозвілля, інші клубні заклади та бібліотеки. Після "реформи" ‒ лише утримання сільських, селищних та міських рад.

Постає запитання: для чого тепер взагалі потрібні сільські, селищні та міські ради? За логікою нового Бюджетного кодексу ‒ лише для того, щоб їх утримувати за рахунок бюджету.

У бюджеті 2015 року відсутній такий дієвий механізм розвитку місцевих громад, як Державний фонд регіонального розвитку, обов'язковість планування якого передбачена Бюджетним кодексом. Замість цього влада передбачила 4,5 млрд. грн. на "Державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів України", які є необов'язковими. І якщо у першому випадку кошти фонду регіонального розвитку розподілялися б за чіткими критеріями за участю регіонів, то в другому їх розподілятиме уряд не прозоро, за неіснуючим та незрозумілим механізмом. Депутати-свободівці внесли поправки до 2 читання до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", які передбачали зменшити "Державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів України" у сумі 4,5 млрд. грн. та спрямувати їх до Фонду регіонального розвитку. Одночасно свободівці запропонували нову формулу розподілу коштів фонду, яка дала б можливість регіонам з низьким рівнем розвитку наздогнати регіони-лідери, а розвиненим регіонам – далі підвищувати рівень соціально-економічного розвитку. Однак ці пропозиції не знайшли підтримки у фракціях коаліції.

Докорінно змінилася і система утримання автомобільних доріг. Надходження спецфонду, за рахунок яких будували і ремонтували загальнодержавні дороги (акцизи і мита на продаж автомобілів і палива) відтепер надходитимуть до загального фонду держбюджету. Це означає, що дороги фінансуватимуть за залишковим принципом, невикористані поточного року кошти не будуть переходити на наступний рік ‒ їх списуватимуть наприкінці року в бюджет. Мінфін і скарбниця свідомо не проводитимуть ці видатки, щоби використовувати кошти, отримані від цих податків, на потрібні для них цілі.

Ще цікавіше з місцевими дорогами. Замість субвенції з держбюджету на комунальні дороги та акцизів і мит на паливо та автомобілі, джерелом фінансування таких видатків будуть надходження до місцевих бюджетів акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, нафтопродуктів, біодизелю та скрапленого газу. Тобто дороги тепер будуть кращі не там, де купують більше автомобілів і заправляють бензину, а там, де більше п'ють горілки і купують цигарок. Пропозиції народних депутатів від ВО "Свобода" щодо недопущення зміни механізму фінансування дорожнього господарства були відхилені. 

Крім того, депутати-свободівці подали низку поправок, якими передбачалося зменшення необґрунтовано збільшених видатків на Державне управління справами, Генеральну прокуратуру, суди, апарат Міністерства внутрішніх справ, охорону органів державної влади та посадових осіб та спрямування їх на підтримку Національної гвардії, забезпечення діяльності Збройних Сил, освітню та медичну субвенції. Але зазначені поправки Верховна Рада навіть не розглядала, адже бюджет голосували без обов'язкових висновків бюджетного комітету.

Можна ще багато критичного сказати про новий держбюджет. Але чи варто? Цим бюджетом усі очільники держави, без сумніву, заслужили похвальну грамоту від Януковича. Сили реваншу практично відновили Систему, яку українці, здавалось, повалили у лютому 2014 року. Внутрішній ворог української нації, користуючись з ситуації, перейшов у наступ. Нас чекає виснажлива боротьба за відновлення своїх прав, за побудову держави, в якій пануватиме соціальна і національна справедливість.

Коментарі народних депутатів-націоналістів

Андрій Іллєнко: 

"Що стосується змісту, то запропоновані урядом закони – не що інше, як продовження олігархічного грабунку українців і перенесення тягаря економічної кризи та війни на плечі малозабезпечених людей і людей середнього класу. В той же час олігархи залишаються привілейованою кастою, в руках якої велике скупчення капіталу. Простих українців чекають надзвичайно скрутні часи. 

Якщо говорити про процедурну частину, то сказати, що всі ці закони та сам бюджет ухвалювали з порушеннями – це нічого не сказати. Їх ухвалювали фактично антиконституційним способом. Парламентську процедуру повністю знівелювали, жодну норму регламенту не було дотримано. Вперше парламент опустили до такої межі, коли він голосував за бюджет, не бачачи його. Це показує, що теперішній парламент суттєво не відрізняється від того, який був раніше і де більшістю була "Партія регіонів", а також ніщо не вказує на те, що він буде тим парламентом, на який сподівалися українці. Кнопкодавство ‒ це взагалі окрема тема. Воно триває, і то дуже нахабно, тупо, прямолінійно".

Сергій Рудик:

"Головний фінансовий план країни ухвалено з порушенням усіх чинних процедур законотворчого процесу. Це стосується і Податкового кодексу України. Над Бюджетним кодексом ми в Бюджетному комітеті ВРУ плідно працювали вдень і вночі. Результат ‒ 575 розглянутих поправок до другого читання, 6 з яких було враховано за моїми пропозиціями. Відбувався конструктивний діалог як на засіданнях комітету, так і в підкомітетах.

Цього не можу, на жаль, сказати про процедуру ухвалення Податкового кодексу та закону про держбюджет. Голосування відбувалося під короткі монологи прем'єр-міністра та із безкінечними перервами. Ні порівняльних таблиць із поправками до другого читання, ні самих текстів проектів до другого читання, як того вимагає закон".

Олег Осуховський:

"Уряд своїм проектом державного бюджету на 2015 рік порушує Конституцію України, зокрема статтю 22, за якою ніхто не має права знижувати соціальні стандарти й цим обмежувати права громадян. А 27 грудня Комітет з питань запобігання і протидії корупції визнав низку законопроектів щодо державного бюджету на 2015 рік корупційними. Це, зокрема, проекти законів щодо децентралізації повноважень у галузі архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства, про житлово-комунальні послуги, про лотереї, про діяльність казино, про букмекерську діяльність та інші".

Народні депутати-свободівці у повному складі не голосували за бюджет на 2015 рік. 

Юрій Левченко:

"Уперше в історії за бюджет України голосували без самого бюджету – цього документа фактично не було. Яценюк зачитав щось протягом півхвилини з папірця – а далі почали голосувати. Це означає, що Верховна Рада незаконно делегувала Кабміну свої повноваження формування бюджету, бо тепер у ньому можна намалювати що завгодно. Зараз Кабмін сидить і в ручному режимі пише те, що йому заманеться. 

Думаю, бюджет поспіхом ухвалювали вночі, а депутатам не роздали сам документ зумисне – аби ніхто не оприлюднив текст і можна було приховати від людей ті антисоціальні та антинародні речі, які у ньому прописані. Те, що відбувалося в Раді, нагадує "виїзне засідання", яке свого часу організували "регіонали". Нонсенс, але бюджетне засідання вів прем'єр-міністр, а голова Верховної Ради Гройсман не давав депутатам слова – всі поправки депутатів ігнорували.

Утім більшість таки проголосувала – 233 голоси. В повному складі натиснув кнопки "Народний фронт", "Радикальна партія" Ляшка. Майже повністю – БПП. "Самопоміч" розкололася, але саме завдяки її 10 голосам бюджет було ухвалено. Ще одна особливість ухвалення бюджету – те колосальне кнопкодавство, яке відбувалося в Раді".

ЧАСОПИС ВО "СВОБОДА"

 

http://www.svoboda.org.ua/dopysy/dopysy/055994/ 

Запорізькі націоналісти відвідали дитячий будинок

29 грудня 2014 року активісти Запорізької "Студентської Свободи" відвідали оріхівський дитячий будинок. Активісти привітали дітей з прийдешнім Новим роком. Розповіли, як святкують його в різних країнах світу, а також ознайомили з українськими традиціями. Наприкінці зустрічі діти зробили малюнки на новорічну тему.

"Новий рік – це єдине свято, котре святкують у всіх країнах, а традиції його святкування об'єднують людей. Дуже важливо не забувати в цей час про дітей. Сьогодні ми хотіли, щоб вони відчули казкову атмосферу новорічних свят", – зазначив активіст Запорізької "Студентської Свободи" Богдан Кліщ.

Прес-служба Запорізької обласної організації ВГО "Студентська Свобода"

У Запоріжжі згадали отамана Нестора Махна

28 грудня 2014 року Запорізька молодіжна громадська організації "Студентська Свобода" провела показ документального фільму "Нестор Махно. Золото або Воля". Учасники заходу згадали сторінку історії, пов'язану зі славетним отаманом. Перед показом відвідувачі ознайомились з експозицією на тему: "Махно, Махновщина, Махновський рух".

"Навіть завзятішим фальсифікаторам історії не залишалося нічого иншого, як визнати правду стосовно Махна. Нестору вдалося звільнити і утримувати у стані "без начальництва" гігантський регіон: територію Катеринославської губернії, північ Таврійської, схід Херсонської та південь Полтавської і Харківської областей, з населенням сім з половиною мільйонів жителів. Отримавши від Махна землю і волю від влади, комуни Нестора Махна демонстрували безпрецедентні масштаби сільськогосподарського виробництва. Чотири роки протистояли добре організованим, вишколеним військовикам, які не знали ані браку патронів, ані військового досвіду, а саме: більшовикам, кайзерівцям, денікінцям", – зазначив активіст Запорізької "Студентської Свободи" Іван Мінченко.

Прес-служба Запорізької обласної організації ВГО "Студентська Свобода"

У Запоріжжі вшанують пам'ять Степана Бандери

1 січня 2015 року о 13:00 з ініціятиви Запорізької обласної організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" відбудеться автопробіг вулицями Запоріжжя на честь 106-ї річниці з Дня народження провідника нації Степана Бандери.

Учасники зберуться за адресою: вул. 40 років Радянської України, 45 (біля офісу "Свободи").

Запрошуємо всіх охочих із власними автомобілями та без них.

Прес-служба Запорізької обласної організації ВО "Свобода"

http://www.zaporizhzhya.svoboda.org.ua/diyalnist/anonsy/055931/

Міжнародний день кіно

Міжнародний день кіно - свято кінематографістів - працівників цього дивовижного мистецтва - і його любителів по всьому світу.

Днем народження кіно вважають саме 28 грудня 1895 року, коли в паризькому кафе на бульварі Капуцинів, винахідники кінематографа брати Люм'єри влаштували перший у світі кіносеанс «Прибуття потягу на вокзал Ла Сьотю». В той день було продано всього 35 квитків, вартістю один франк, зате потім до братів Люм’єрів шикувалися величезні черги бажаючих побачити кіно. Після такого успішного дебюту кінематограф швидко поширився по Європі. Це був перший фільм в історії кінематографа, який був показаний публіці за гроші.

У Запоріжжі пройшла акція "Безкоштовна освіта – освічений народ!"

23 грудня 2014 року Запорізька "Студентська Свобода" провела акцію "Безкоштовна освіта – освічений народ!". Студенти вимагали не впроваджувати програму уряду в частині економії коштів на освіту.

Мітинг відбувся на площі Фестивальній біля обласної державної адміністрації. Студентство засудило антисоціяльну програму уряду щодо освіти. Запровадивши цю програму, влада перетворить громадян на неосвічених злидарів, якими буде легко керувати.

"Ми виступаємо проти дій уряду, які спрямовані на обмеження доступу до освіти людям з середніми та малими статками. Слід домогтися соціяльної та національної справедливости, долаючи олігархічну систему управління держави", – зазначив заступник голови Запорізької "Студентської Свободи" Денис Ясинський.

Прес-служба Запорізької обласної організації ВГО "Студентська Свобода"

Бердянські свободівці доправили гуманітарну допомогу в окрему добровольчу чоту "Карпатська Січ"

23 грудня 2014 року волонтери Бердянської організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" доправили гуманітарну допомогу в окрему добровольчу чоту "Карпатська Січ".

Підприємці міста, працівники БК "Будівельник" та свободівці передали бійцям АТО ліки, продукти харчування, зимові рукавиці, теплі шкарпетки, шапки і светри. Діти передали багато патріотичних малюнків.

"Бердянська "Свобода" дякує за підтримку усім небайдужим, хто відгукнувся на заклик надати допомогу нашим побратимам. У цей надскладний час люди допомагають від щирого серця. Патріотизм окремих громадян можна ставити в приклад для наслідування. Ми віримо, що український народ переможе агресора. Зламаємо хребет "путінській гієні", і нас всіх чекатиме мир та процвітання нашої рідної України", – зазначив свободівець Микола Тюркеджи.

Прес-служба Запорізької обласної організації ВО "Свобода"

Студенти житимуть по-новому?

Юлія Гора

З листопада 2013 року наша країна переживає жахливі часи. Спочатку був Майдан з прагненням людей жити в розвиненій європейській державі, а далі побиття студентів. Як наслідок – єднання людей в одну рушійну силу, метою якої було знищення режиму. Потім Небесна сотня – герої України, які поклали своє життя за наше майбутнє. Далі був Крим, АТО, хоча кого я обманюю – це не АТО, а війна! В той час поки ми не маємо жодної хвилинки душевного спокою, не має ніякої впевненості в завтрашньому дні, наша "нова-стара" влада забирає останні можливості існувати. Можна затягти паски, жити в рамках жорсткої економії сьогодні, завтра, післязавтра, але це в тому випадку, якщо будеш знати, що скоро стане легше, ми будемо захищені і, найголовніше, – потрібні нашій державі. Та все, що коїться нині, люди при владі, реформи, які нам презентують, – це знищення, а не шлях до процвітання.

Довго можна перераховувати ідеї представників Кабінету міністрів – пенсійний вік, податки, дорожчання енергоресурсів, медицина, освіта тощо. Саме реформи в освіті сильно вразили мене. Як людина, що в працює в освітній царини, я не можу спокійно дивитись на те, що нам пропонують. Структура освіти, старша школа, ЗНО і багато інших питань, серед яких таке болюче, як стипендії. Сьогодні, 22 грудня, на своїй сторінці у фейсбуці міністр освіти Сергій Квіт написав: уряд не скасовуватиме виплату стипендії, а міністерство відкрите для діалогу. Також урядовець зазначив, що держава повинна надавати підтримку студентам ВНЗ та учням ПТНЗ. Водночас процедура надання такої підтримки має бути ретельно продуманою та максимально прозорою. Це звичайно ж надихає, але виникає питання, як могла взагалі з'явитись думка, що стипендії необхідно скасовувати. Держава без цього не виживе? Чи не хибною була б ця економія?

Студентами діти стають після 9 класу, вони йдуть отримувати спеціальності в навчальних закладах, які готують молодших спеціалістів. Діти стають більш дорослішими, починають отримувати стипендію, а власні гроші не всіх балують, для багатьох – це допомога сімейному бюджету. Багато підлітків йде навчатись після 9 класу, бо розуміють, що ЗНО – непосильна сходинка, а зараз без сертифікату ЗНО варіантів з навчанням у вищому навчальному закладі не має.

Пам'ятаю багатьох школярів, які були присутні на наших приморських майданах, вже тоді вони розповідали, яку слід будувати державу. Для них словосполучення "Єдина країна" – це не пусті слова. Хочеться нагадати нашим можновладцям, що всі революції починали студенти. У жодному разі не треба про це забувати, а найголовніше, не забувайте про те, хто вас, шановна владо, у ваші крісла посадив.

Юлія Гора, голова Приморської районної організації ВО "Свобода"

Героїчна смерть членів УВО Біласа і Данилишина (1932)

В.Білас і Д.Данилишин - молоді галичани, активні учасники українського націоналістичного підпілля на окупованих Польщею західноукраїнських землях.

Обоє члени Української Військової Організації (УВО). У 30-ті роки минулого сторіччя УВО як підпільна революційна організація планувала і здійснювала так звані «екси» - збройні напади на польські державні установи з метою вилучення коштів для потреб національно-визвольної боротьби. В.Білас і Д.Данилишин брали участь в одному з таких нападів неподалік Львова у містечку Городок. Акція була невдалою, і в короткому часі молоді націоналісти були затримані польськими жандармами. При цьому сталася трагедія, яка буквально потрясла усю Галичину.

Хлопців спіймали і віддали в руки польській поліції прості селяни, які сприйняли їх за звичайних грабіжників. І коли виявилася вся правда, люди були заскочені непоправністю лиха, якого вони завдали юнакам, зрештою усьому національно-визвольному рухові. Невдовзі В.Біласа і Д.Данилишина було страчено.

У Львові заснували Наукове товариство ім. Тараса Шевченка (1873)

23 грудня 1873 виникло Наукове товариство ім. Т. Шевченка. У рамках Товариства було організовано три секції: історико-філософську, філологічну та математико-природничо-лікарську. Крім того, почалися роботи з організації бібліотеки та музею НТШ. У тому ж році почав виходити головний журнал організації - «Записки НТШ». Головою Товариства в 1892 р. був обраний Юліана Целевича, а в 1893 р. цей пост зайняв Олександр Барвінський. У 1895 р. до Львова переїжджає С. Грушевський, а вже через 2 роки Суспільство очолив він. Під головуванням Грушевського було видано близько 800 томів наукових праць і безліч періодичних видань. В цей же час структурні підрозділи очолювали І. Франка та В. Гнатюк. Під час Першої та Другої світових воєн активність НТШ значно зменшилася, проте його члени все одно таємно збиралися. Повністю діяльності Товариства у Львові відновлено тільки у 1989 р. Проте з 1947 р. завдяки членам організації, які емігрували за кордон, у Франції, США, Канаді та Австралії з'явились.

23 грудня 1873 зусиллями творчої інтелігенції Галичини та Наддніпрянщини у Львові було засновано Літературне товариство ім. Т. Г. Шевченка. Необхідність появи культурного центру на західноукраїнських землях виникла у зв’язку з посиленням цензури в підросійській Україні, адже в 1863 р. там був виданий Валуєвський циркуляр, а в 1876 р. - Емський указ. Обидва ці документи майже повністю забороняли використання і розвиток української мови. Так, на кошти меценатки Єлизавети Милорадович у Львові з’явився свій український літературно-науковий клуб. Першим Суспільство очолив К. Сушкевич, в 1885 р. його змінив С. Громницький, а в 1886 р. - Д. Гладилович. У перші роки свого існування Суспільство в основному займалося літературно-видавничою діяльністю: випустили дві річні збірки журналу «Правда», «Дослідження в галузі російської мови» О. Огоновського, з 1885 р. до 1898 р. випускає всеукраїнську літературну газету «Зоря».

У 1892 р. виникла ідея включити в Суспільство провідних вчених Укрь нові філії НТШ. Всі вони діють і сьогодні.

У Запоріжжі згадають отамана Нестора Махна

28 грудня 2014 року Запорізька молодіжна громадська організація "Студентська Свобода" проведе показ документального фільму "Нестор Махно.Золото або Воля",також перед показом фільму відбудеться експозиція по темі «Махно,Махновський рух» та «Махновщина у сучасній культурі».

Початок заходу – 17:00. Адреса: вул. Свердлова, 23-а.

З собою,приносьте печиво та цукерки і не забувайте гарний повстанський настрій.

Прес-служба Запорізької обласної організації ВГО "Студентська Свобода"

У Запоріжжі відбудеться акція «Безкоштовна освіта – освічений народ»

23 грудня 2014 року Запорізька «Студентська Свобода» проведе акцію «Безкоштовна освіта – освічений народ!». Студенти вимагатимуть не впроваджувати програму уряду в частині економії коштів на освіту. Ця програма має наметі перетворити Україну – на країну не освічених злидарів, якими легко керувати.

Збір учасників о 15:00, на Фестивальній площі біля обласної державної адміністрації.

Прес-служба Запорізької обласної організації ВГО "Студентська Свобода"

Маївський Дмитро

Маївський Дмитро — член бюро Проводу ОУН, головний редактор органу ОУН «Ідея і чин», генерал-політвиховник УПА.

Став членом ОУН у 1933. В 1934 засуджений на 10 років. Учасник Другого Великого збору ОУН у м. Краків. Напередодні Другої світової війни 1939-45 очолював повітовий провід ОУН Жовківщини, пізніше — обласний провідник ОУН на Холмщині (1939–1940).

У березні 1940 року важко поранений на Жовківщині. На початку радянсько-німецької війни 1941-45 був призначений референтом Крайового Проводу ОУН на ЗУЗ, основним завданням якого була координація дій Похідних груп ОУН. Учасник похідних груп і в 1941-42 — заступник Крайового Провідника ОУН/ОУНСД у Києві, 20 листопада 1942 потрапив в засідку гестапо у Львові. Тоді то член Проводу Д.Маївський, побачивши облаву, пострілом у голову вбив штурмбанфюрера СС Шарффа і поранив службовця Кріпо, а сам, незважаючи на одержані дві кулі, втік через вікно.

Був одним з ініціаторів створення Антибільшовицького Блоку Народів та Української Головної Визвольної Ради (УГВР), і за їх дорученням, в грудні 1945 року разом з генералом Д. Грицаєм був направлений на зустріч з С. Бандерою, Я. Стецьком та іншими членами Бюро Проводу, які перебували за кордоном, для узгодження дій руху Опору.

При переході чесько-німецького кордону потрапив у засідку чеської поліції. Під час короткої сутички Дмитро Маївський застрелився, а Дмитро Грицай був схоплений і через деякий час страчений у Празькій тюрмі (за іншими даними, покінчив життя самогубством).

Відзначений Золотим Хрестом Заслуги УПА (посмертно).

ВО "Свобода": Ми не можемо відповідати за осіб, які не є членами нашої політичної сили

Колишній в. о. Генпрокурора, а тепер радник Президента Порошенка Олег Махніцький вже 10 місяців як не є членом Всеукраїнського об'єднання "Свобода". Після його призначення 22 лютого 2014 року Уповноваженим Верховної Ради України з контролю за діяльністю Генеральної прокуратури, а згодом і в. о. Генпрокурора України, Олег Махніцький зупинив своє членство у Всеукраїнському об'єднанні "Свобода".

Прес-служба ВО "Свобода" наголошує, що в червні 2014 року, після відставки Олега Махніцького з посади в. о. Генпрокурора і його переходу на роботу в Адміністрацію Президента України радником Петра Порошенка, "Свобода" не поновлювала його членства у нашій політичній силі. Саме тому "Свобода" навіть не розглядала кандидатуру Махніцького для включення у виборчий список чи висунення у мажоритарному окрузі на позачергових парламентських виборах 2014 року.

ВО "Свобода", безперечно, відповідає за дії своїх членів. Так само несе політичну відповідальність і за роботу у виконавчій гілці влади тих осіб, яких вона рекомендувала на посади. Тому в разі доведення фактів корупції чи будь-яких злочинних дій висуванців від нашої політсили на посаді, "Свобода" буде першою, хто вимагатиме найжорсткішого покарання для таких осіб, зокрема й О.Махніцького. Але організація аж ніяк не може відповідати за теперішні дії осіб, яких виключено з ВО "Свобода" чи які залишили лави об'єднання.

З огляду на це, закликаємо ЗМІ та громадських активістів не пов'язувати ім'я Олега Махніцького з нашою політичною силою і скеровувати свою критику, зауваження та побажання щодо його теперішньої діяльности до Адміністрації Президента. Нині "Свобода" має таке ж відношення до О.Махніцького, як і до будь-якого иншого радника Президента, тобто жодного відношення.

Прес-служба Всеукраїнського об'єднання "Свобода"

http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/komentari/055760/

День Миколая Чудотворця

Це найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікном. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов'язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.

А в ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки.

В сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки.

Святий Миколай вважається покровителем мандрівників та мореплавців. І є одним з найбільш шанованих святих у православному світі.

Міжнародний день допомоги бідним

19 грудня світова спільнота відзначає Міжнародний день допомоги бідним, встановлений ООН. Організація Об'єднаних Націй розглядає бідність як «стан тривалої вимушеної відсутності необхідних ресурсів для забезпечення задовільного способу життя». Бідність означає не лише недолік грошей, але і відсутність гідної роботи, зручного житла, доступу до якісної освіти і охорони здоров'я.

За даними міжнародних експертів, на кінець 20 століття близько чверті всього населення планети, тобто півтора мільярда чоловік, живуть за межею бідності. У зв'язку з цим ООН прийняло декілька програм, що ставлять собі за мету викорінювання бідності.

Перші програми по ліквідації бідності почали діяти на початку 2000 року, проте, поки що кількість людей, які живуть за межею бідності не зменшується.

Проведені дослідження показали, що в період з 1999 по 2007 роки від злиднів померло більше 300 мільйонів чоловік. Варто відзначити, що навіть дві світові війни в цілому не забрали стільки людських життів.

Допоможіть бійцям окремої добровольчої чоти "Карпатська Січ"

Шановні друзі! Добровольчий підрозділ "Карпатська Січ" який виконує бойові завдання в районі с. Піски та Донецького аеропорту, звертається до усіх небайдужих про надання наступної допомоги:

1. Установка для очистки води;
2. Автомобілі:
а) ГАЗ-66-один;
б) УАЗ-2 (таблетка);
Або інші автомобілі
3. Засоби зв’язку (рації);
4. Одяг:
а) Зимовий камуфляж
б) Шапки зимові
в) Берці зимові
Все з розрахунку на 50 осіб.
5. Генератори 3 – 6 КВт;
6. Бензин, солярка;
7. Колеса;
8. Колеса зимові 215-225 х70, R-15 – чотири комплекти;
9. Автомобільні домкрати, ЗІПи, насоси, зарядно-пускове обладнання для акумуляторів, балонні ключі (хрестовина);
10. Свічки парафінові;
11. Газовий та електрозварювальний апарат;
12. Паяльна лампа;
13. Паяльник для пластикових труб;
14. Бензопила.

Якщо маєте можливість допомогти, пишіть у приватне повідомлення на сторінку "Карпатської Січі", або до Олег Куцин

Запоріжці передали чергову допомогу для бійців АТО

14 грудня 2014 року свободівець Михайло Чумак разом із побратимами з "Волонтерського центру Запоріжжя" доправили на Схід захисникам української держави необхідні речі. Гуманітарну допомогу для 23-го окремого батальйону 93-ї бригади зібрала Орлянська сільська рада.

Волонтери привезли бійцям воду, матраци, ланцюги для бензопил, теплий одяг, консервацію, м'ясні та рибні консерви, овочі, крупи, цукор тощо. Частину необхідного волонтери купують за власні гроші або за фінансової допомоги підприємців, частину збирають прості люди.

"Нам допомагає дуже багато людей. Приносять хто що має: консерви, крупи, воду, хтось – одяг, взуття, які необхідні нашим хлопцям на фронті. Ми вже давно возимо в зону АТО гуманітарну допомогу – як тільки почалися бойові дії. Будемо і надалі це робити, поки є необхідність, поки не переможемо нашого споконвічного ворога", – розповів Михайло Чумак.

Прес-служба Запорізької обласної організації ВО "Свобода"

Костянтин Денисов: "Українську економіку врятує лише опора на власні сили"

Костянтин Денисов

16 грудня 2014 року заступник голови запорізької обласної організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" з економічних питань Костянтин Денисов взяв участь в прямому етері програми "По суті" на телеканалі Запоріжжя. Темою для обговорення було обрано програму дій уряду та її вплив на соціяльно-економічну ситуацію в країні.

Під час передачі окремі запрошені експерти висловили думку, що нібито прихід до уряду іноземних міністрів є благом для України. Костянтин Денисов відразу заперечив правильність такого підходу в державному управлінні, навівши приклад керівників Міноборони часів Януковича – колишніх російських громадян Дмітрія Саламатіна та Павла Лєбєдєва, які зруйнували оборонне відомство та нашпигували його агентурою Москви. Націоналіст привів приклад успішної роботи на посту міністра АПК Ігоря Швайки, який перетворив галузь на локомотив національної економіки, забезпечив селян замовленнями на мінімум на пів року, вивів державні підприємства зі стану збитковости та штучного банкрутства.

На запитання ведучої щодо наявности альтернатив урізанню соціяльного забезпечення для розвитку економіки України Костянтин Денисов такими назвав її детінізацію, деолігархізацію та створення сприятливого бізнес-клімату. При цьому націоналіст зауважив, що депутати-свободівці вже подали до парламенту законопроєкти щодо реалізації зазначених цілей. Окремо націоналіст зупинився на боротьбі місцевих свободівців із тіньовою економікою в Запоріжжі, а саме з нелегальними ринками, які завдають шкоди б'юджету міста та порушують його благоустрій. Легалізація економіки розв'яже усі проблеми Пенсійного фонду, знявши з порядку денного питання підвищення пенсійного віку.

Окрему увагу присутні в студії приділили шляхам підвищення заробітних плат і пенсій запоріжцям, які останнім часом змушують бажати кращого. Костянтин Денисов висловив тверде переконання кожного націоналіста – маємо розвивати власне виробництво товарів послуг, відновлювати роботу своїх підприємств. Важливим є кардинальна модернізація промислового сектору Запоріжжя в сторону енергозбереження та екологічности, що автоматично дозволить підвищити заробітні плати та пенсії.

"Багаторічна орієнтація на експортні ринки та зовнішні кредити неодноразово призводила до економічного колапсу в Україні. У гонитві за іноземною валютою ми втратили внутрішній ринок, сотні тисяч робочих місць, а тепер ризикуємо втратити незалежність. Досвід багатьох країн світу доводить необхідність вибудовувати сучасну національну економіку, орієнтовану на добробут нації, а не на забаганки іноземних партнерів. Правильність такої політики зрозумів свого часу провідник нації Степан Бандера, закликаючи українців сподіватися лише на власні сили", – підсумував Костянтин Денисов.

Прес-служба Запорізької обласної організації ВО "Свобода"
.

http://www.zaporizhzhya.svoboda.org.ua/diyalnist/komentari/055732/

Мельник Андрій Атанасович (1890-1964)

Андрі́й Атанасович Ме́льник — народився 12 грудня 1890 року. Полковник армії УНР, військовий і політичний діяч, один з найближчих соратників Євгена Коновальця. Організатор формації Січових Стрільців у Києві, один з організаторів УВО.

У 1914–1916 Мельник командував сотнею Легіону Українських Січових Стрільців на австрійсько-російському фронті. Сотня Мельника відзначилась під час боїв на Маківці, під Заваловом і над Стрипою. В період боїв на Лисоні 4 вересня 1916 Мельник потрапив у російський полон. Мельник разом з Михайлом Матчаком, Василем Кучабським, Іваном Андрухом та іншими полоненими галичанами були відправлені у табір для військовополонених у селі Дубовці під Царицином (тепер Волгоград, Росія).

26 серпня 1939 року в Римі відбувся ІІ Великий збір Українських націоналістів, що ухвалив політичну програму ОУН, встановлено потребу розбудови устрою Української держави на засадах націократії — «влади нації в державі, що спирається на зорганізовані й солідарні співпраці всіх соціально-корисних верств, об'єднаних — відповідно до їх суспільних функцій — в представницьких органах державного кермування», головою ОУН надалі обрано А.Мельника. На початку 1940 після розколу ОУН залишився очолювати матірну ОУН. У роки німецької окупації України Мельник послідовно відстоював ідею створення української незалежної держави, за що потрапив під арешт, а з 26 лютого 1944 був ув'язнений в концтаборі Заксенгаузен. Після звільнення у 1945 жив у Німеччині та Люксембурзі. У 1947 на Третьому Великому Зборі Українських Націоналістів Мельник обраний довічним головою ОУН.

Післявоєнний період свого життя присвятив боротьбі за консолідацію емігрантських сил. У 1957 висунув ідею створення світового конгресу українців і союзу українців, реалізовану в 1967 зі створенням Світового Конгресу Вільних Українців.

Помер у Клерво (Велике герцогство Люксембург), похований у місті Люксембург на цвинтарі Боневуа. 31 жовтня 1965 на кладовищі Боневуа відкрито й освячено пам'ятник на могилі А.Мельника.

Індустріалізація як інструмент новітнього рабовласницького устрою

 Як ще пояснити, наприклад, масове звезення робітників "Запоріжсталі" на мітинги, де вони вислуховували промови проти "оранжевой чуми", або масове звезення робітників "Мотор Січі" на антимайдани у Києві, або антимайданівські акції працівників бюджетної царини під керівництвом Запорізького мера Сіна, або силовий розгін мітингувальників біля обласної адміністрації силами "тітушків", зорганізованих керівництвом обласної адміністрації та силовими органами УМВС. До речі "тітушки" – це зовсім не якась новітня задумка МВС. Старше покоління добре пам'ятає, як у п'ятдесяті роки минулого століття бригада сприяння міліції, зорганізована переважно із кримінальних елементів, допомагала міліції "утихомирювати" у зародку будь-які масові заворушення громадян. А історики можуть згадати й опричників Івана Грозного на чолі з головним душогубом Малютою Скуратовим.

Без сумніву, тільки людина з рабською психологією, заляканою або підкупленою своїм хазяїном, погодиться брати участь у подібних заходах, бо Дамоклів меч звільнення, який тримає над його головою "хазяїн" великого підприємства чи начальник якогось управлення бюджетної контори, не завагається. Ось чому байки про робітника з притаманними йому цінностями солідарності, єдності, рівності в отриманні благ – це всього лише міф, бо зазначенні якості притаманні тільки вільному працівнику, якщо він є членом консолідованого громадського суспільства з потужним середнім класом, здатним захистити людину від свавілля олігархічного капіталу. Тож не дивно, що за вимогою Путіна олігархам сходу України була дана команда "фас". Ті, своєю чергою, залякали шахтарів місцевими російськими і кадировськими "гопниками", тож індустріально-олігархічні міста "мають те, що мають". Шахтарі не кинулися захищати свої міста, оскільки психологія слухняного раба вже гливого в'їлась в їхні душі.

Звичайно дуже сумно і образливо стає за те, що найкращий цвіт української нації вже вкотре віддає своє життя. Цього разу це відбувається на Донеччині та Луганщині, аби спокійніше жилося тим, хто інакше як "западенці", "бандерівці", а то й "фашисти" їх не називав, хто горлав "за Русь святую", за "Путіна", а отримали від "русского мира" звичайних собі "гопників", але до зубів озброєних тим же Путіним, які позаганяли їх у підвали, прирекли на голод, холод і розруху.

350-літня війна за незалежність України закінчиться перемогою українського народу і початком великого історичного процесу – розвалом останньої світової імперії так званої Російської Федерації, але наслідки агонії скаженого пса передбачити неможливо. З розвалом світової імперії зла почнеться розбудова нового постіндустріального суспільства. Почнуть зникати притаманні індустріальній цивілізації і величезні заводи, і фабрики, які завдають величезної шкоди навколишньому середовищу. З'являться тисячі невеличких підприємств з новітніми безвідходними технологіями, що використовуватимуть нові "зелені" джерела енергії, що дасть можливість подолання чисельних екологічних проблем, які стали одним із наслідків епохи індустріалізації.

Слід усвідомити, що весь цивілізований світ різко змінює структуру ринку внаслідок зародження постіндустріального суспільства, оскільки наука перетворюється на безпосередньо виробничу силу. Зараз все більше доходів передові країни отримають не від продажу промислової продукції, а від торгівлі новими технологіями і наукоємною та інформаційною продукцією. Отже оскільки в постіндустріальному суспільстві величезні заводи і комбінати все більше економічно поступляться невеликим, але високотехнологічним підприємствам, це стане причиною зникнення класу олігархів і появи нової економічної і політичної еліти, яка володіє високим рівнем освіти і знань.

А поява цукербергерів, джобсів, гейців і т. п. – це яскрава ознака зародження постіндустріальної цивілізаційної системи. Ясна річ, що і повага до людини в новому суспільстві залежатиме не від наявного капіталу, а від практичної віддачі в безпосередній її діяльності, її освіти, культури, здатності творчого підходу до справи в нестандартній ситуації.

На жаль, все вищезазначене притаманне тільки країнам з новим цивілізованим мисленням, де освіта, починаючи з шкільного віку, є найважливішою складовою життя людини, де з величезною шанобливістю ставляться до науковців, а не торгують мізками, як футболістами, де земля використовується не для сміттєзвалищ, полігонів, захоронення відходів і закритих заказників для олігархів, де повітря пахне природою, а не газами заводських труб, де вода в річках має колір неба, де етика споживання довкілля зміниться на етику благотворного співіснування з ним.

Країни передової цивілізації ще кілька десятиліть тому проблему зниження навантаження на навколишнє середовище поставили як найпрестижнішу задачу. США, наприклад, зустріли нове тисячоліття наступною структурою зайнятості: 75% – у царині інформаційно-інтелектуальних послуг і 25% – у матеріальному виробництві у царині агросектору.

Україна завдяки своєму людському потенціалу, науковій базі та географічному розташуванню після створення законодавчих умов, привабливих для інвестування дуже швидко може наблизитися до постіндустріальних можливостей передових країн світу через створення наукових технопарків, в тому числі екологічного спрямування, створення мільйонів нових робочих місць, завдяки мозковим центрам технопарків, потужного зростання якості освіти, оскільки наука – це найважливіший засіб сталого розвитку не тільки окремої країни, а й усього людства.

Запоріжжю треба нарешті повернутися обличчям до сучасних і майбутніх викликів епохи індустріалізму та швидко імплементуватися в реалії епохи постіндустріального суспільства. Ми не маємо права залишатися за задвірках історії у числу маргіналів недорозвинутих країн. Ми зобов'язані передати нашим дітям і онукам довкілля краще, ніж ми отримали його від наших батьків.

Анатолій Пеньок, заступник голови Запорізької обласної організації ВО "Свобода" з питань національної пам'яті

http://www.zaporizhzhya.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/055675/

День Сухопутних військ України

Указом Президента від 18.10.1997 № 1167/97 в Україні встановлено свято - День Сухопутних військ України, яке відзначається щорічно 12 грудня.

Сухопутні війська Збройних Сил України були сформовані у 1996 році. Їх основу складають механізовані і танкові частини, які можуть утримувати рубежі, відражати удар противника і проривати його оборону. Це міць держави, що дозволяє захищати його тоді, коли буде потрібно.

Сухопутні війська - найчисленніші з усіх військ збройних сил України. Це механізовані, ракетні, аеромобільні і танкові війська, артилерія, авіація. Тут потрібні спеціальні знання та вміння, що дозволяють управляти бойовими машинами і розбиратися в надскладною військовій техніці. Постійні тренування, стрільби і теоретичні заняття дають можливість освоїти сучасний вигляд військового мистецтва, щоб орієнтуватися в умовах, наближених до нинішніх реалій.

І в мирний, і у воєнний час сухопутні війська несуть нелегку службу. Саме їх найчастіше залучають для миротворчих і військово-гуманітарних операцій. А щоб вправно виконувати свою справу, армія повинна бути достатньо укомплектованої і оснащеної всім необхідним.

Виконання бойових завдань на застарілій техніці не дозволяє домогтися успішних результатів. Тому наша держава намагається піклуватися про те, щоб Сухопутні війська України нарощували свої навички і вирішували своє завдання щодо забезпечення обороноздатності з повною віддачею.

У Києві заарештували М. Грушевського (1914)

11 грудня 1914 в Києві був заарештований видатний вчений і громадсько-політичний діяч Михайло Грушевський. Російська влада звинуватила його в шпигунстві на користь Австро-Угорщини. Насправді ж імперський уряд хотіло позбутися одного з найактивніших членів таємного Товариства українських поступовців, що виступали за автономію України в складі Російської імперії та за визнання української мови державною. Протягом двох місяців Грушевського утримували у Лук’янівській в’язниці, а потім заслали до Симбірська. На бік видатного історика в той період встали багато російські вчені. Члени Російської академії наук постійно писали листи цареві Миколі II і своєму опікуну великому князю Костянтину. Згодом Грушевського перевели до Казані, а в 1916 р. завдяки клопотанням самого В. Вернадського він був перевезений до Москви. Там учений постійно залишався під наглядом поліції і не мав права займатися політичною і науковою діяльністю. З-під нагляду охорони Грушевському вдалося звільнитися лише після Лютневої революції 1917 р. Відразу після неї він переїжджає до Києва, де в березні 1917 р. була створена Центральна Рада. Очолив її Михайло Сергійович. 29 квітня 1918 М. Грушевський був обраний першим президентом України.

Верховна Рада України затвердила грошову одиницю держави - гривню (1991)

Молода незалежна держава отримала єдиний законний платіжний засіб не відразу. Лише у вересні 1996 року банки почали видавати гривню в якості нової валюти.

Вже в першому півріччі 1992 нова грошова одиниця повинні була надійти в обіг на території України. Був запланований випуск банкнот номіналом 1, 2, 10, 20, 50 і 100 гривень, а також розмінні монети. Над розробкою дизайну банкнот думали не довго. Український художник Василь Лопата працював над портретами, пейзажами і орнаментами українських купюр. Вже в 1992 році стало ясно, що буде зображено на аверсі, а що - на реверсі купюри. Тоді ж були викарбувані і перші монети, проте, як і паперові, вони потрапили в обіг через 4 роки. На перших грошах був вказаний 1992-й рік випуску. Монети карбувалися в Україні, Італії та Англії, а банкноти були отримані з Канади.

Чому гривня з’явилася на українському ринку лише в 1996 році, однозначно відповісти не можна. Існує кілька версій. За однією з них, зовнішній вигляд купюри був далекий від того, який спочатку запланував для них художник Василь Лопата. Портрети на купюрах дуже відрізнялися від тих героїв України, які повинні були символізувати міць держави. За іншою версією, компанія, що відповідає за друк грошових знаків, не володіла достатньою потужністю, щоб встигнути до терміну. Існує і третя версія. Економічна ситуація в Україні не дозволяла введення нової валюти, щоб не допустити її знецінення.

Продиктована часом і економікою, українська валюта все-таки надійде в обіг, і навіть буде визнана однією з найкрасивіших валют світу. Ось тільки стабільності у неї як не було, так і немає.

Всесвітній день футболу

У шанувальників футболу всього світу є своє свято - Всесвітній день футболу. Подякувати за нього можна ООН, яка і запропонувала його відзначати 10 грудня кожного року. Таким чином міжнародне співтовариство віддає шану цьому виду спорту, який для багатьох мільйонів не просто гра, а стиль життя.

Перша згадка про футбол як «про гру в м'яч ногами» історики знайшли в китайських джерелах, що датуються другим тисячоліттям до нашої ери.

Називалася вона Цу Чю, що означає «штовхати ногою». Гра у футбол дозволяла китайським воїнам підтримувати добру фізичну форму.

Коли вперше з’явилася ця гра точно ніхто не знає. Деякі стверджують, що попередником футболу була дика гра саксонців, які жили в Англії в VIII столітті. На бойовищі, після битви, вони копали ногами відрубані голови супротивника.

Про цю грі відомо досить мало - те, що були ворота і воротар, те, що гра була частиною фізичної підготовки солдатів, і що вона була відома вже три тисячі років тому.

У футбол грали й у Давній Греції, і Римі близько двох з половиною тисяч років тому. У Греції ця гра називалася «битва за м'яч», з чого можна припустити, що грали в неї відповідно, застосовуючи різноманітні прийоми бойових мистецтв.

Міжнародний день боротьби з корупцією

Міжнародний день боротьби з корупцією відзначається щорічно з ініціативи ООН 9 грудня. Цього дня в 2003 році в мексиканському місті Меріда на політичній конференції високого рівня була відкрита для підписання Конвенція ООН проти корупції, прийнята Генеральною асамблеєю 1 листопада 2003 року.

Документ зобов'язує держави, які підписали його, оголосити карним злочином хабарі, розкрадання бюджетних коштів і відмивання корупційних доходів. Відповідно до одного з положень конвенції, необхідно повертати кошти до тієї країни, звідки вони надійшли в результаті корупції. Конвенція - перший документ такого роду. Він особливо важливий для країн, де корумпованість всіх структур завдає шкоди національному добробуту.

Спеціальний представник генерального секретаря ООН Ханс Кореллі, оголосивши про рішення заснувати Міжнародний день боротьби з корупцією, закликав представників більш ніж 100 країн, які зібралися на конференцію, підписати Конвенцію. Вона має стати важливим інструментом міжнародного права для протидії корупції, «що завдає шкоди розвитку країн і що представляє загрозу демократії і режиму правової держави».

У Львові створено товариство «Просвіта» імені Т.г.шевченка (1868)

В цей день у 1868 році у Львові групою галицьких ентузіастів було створено товариство «Просвіта» імені Т.Г.Шевченка. Головною метою організації була культурно-освітня діяльність: допомога українським школам, популяризація освіти серед сільських жителів, розвитку української культури, видання періодики.

Члени «Просвіти» організовували читальні, видавали українські підручники для шкіл, які на перших порах виходили під редакцією відомого українського письменника Юрія Федьковича.

Незважаючи на складні політичні умови, «Просвіта» розвивалася стрімкими темпами не тільки у Львові - за сприяння членів суспільства філії «Просвіти» відкривалися як у західних регіонах, так і на Лівобережній Україні. У 1934 році «Просвіта» налічувала понад трьох тисяч філій і близько півтисячі членів.

Крім освітньої роботи, члени товариства «Просвіта» організовували святкування річниць українських письменників і діячів культури, в тому числі Франка, Шашкевича, Т. Шевченка.

В цілому товариство «Просвіта» проіснувало сімдесят років. у 1939 році за наказом Сталіна були знищені всі документи організації, а також рукописи і підручники.

Війна очима добровольця.

 Нам вдалось поспілкуватись з нашим побратимом бійцем батальйону ОП«Січ», заступником голови запорізького обласного осередку ВГО«Сокіл» - Андрієм Чишком, який перебуває вдома на ротації і скоро знову вирушає на захист Держави.

Про Майдан...

Як для тебе починалася Революція Гідності?

Для мене, як і для більшості, Революція Гідності почалась як те, чого всі давно чекали. Нарешті виросло те покоління, яке не живе якимись совдепівськими штампами та страхами. Це був незворотній процес протесту. Для мене це був знак, що нарешті українці об’єднуються  в ту силу, яка повалить колишній режим диктатури. Так що можна сказати, що для мене Революція почалася  під символом народження нової не заляканої держави, та відродженням Нації.

На твою думку, що стало головною причиною Революції: гроші США, гроші Європи чи просто в українців лопнуло терпіння від свавілля і антинародної політики влади?

Лопнуло терпіння від свавілля і антинародної політики влади (нарешті) =) якщо були б замішані гроші, то я сумніваюсь, щоб народ який стояв на майдані йшов з голими руками на озброєний «Беркут».

Говорять, що Майдан нічого не добився, а лише приніс величезні проблеми, яких навіть при Янику не було: високий курс долара, фінансова криза, енергетична криза, втрата Криму, війна на Донбасі, в правлінні одні олігархи змінили інших. Дай свою оцінку результатам Революції. Що дав Майдан Україні?

Криза – це неминучій етап будь якої революції. А Майдан дав Україні те, що роками знищувалось ворожою бандитською владою – єдність, дух та усвідомлення того, що ми велика Нація.

Про війну...

 Скоро новий рік і більшість українців уже турбуються про те, як святкуватимуть новорічні свята. Теплі родинні обійми, усмішки, подарунки, побажання, шампанське, феєрверки – все це буде в житті більшості українських чоловіків і в новорічну ніч скоріш за все мало хто з них згадає про воїнів АТО. Ви на Новий рік, мабуть, будете далеко від родини та друзів десь на далекому Донбасі, на війні. Ви будете воювати, а вони будуть святкувати. Чи варто ризикувати своїм життям заради якоїсь там України?

Звісно варто. Ми свідомо пішли на цю війну, заради того, щоб наші родичі, діти та близькі люди могли «вільно дихати». Тим паче, я думаю, що багато небайдужих підіймуть келихи за тих, хто мерзне в окопах, та ризикує життям.

Що б варто було знати кожному українцю без виключення про зону АТО та про війну?

На війні безперечно страшно. В більшості працює артилерія, хлопці багато сидять в окопах та бліндажах. Але усі міцно тримаються друг за друга, стоять один за одного. Бойовий дух не падає, тому що усі знають, що ми в решті решт переможемо =)

Хто більше винний у війні: російська пропаганда і агентура чи все таки місцеве населення, яке допустило руйнівну і провокаційну роботу тієї ворожої агентури? 

На мій погляд, винні мешканці, які на протязі 23 років незалежності не переставали жити радянськими стандартами.

Чи вважаєш ти, що проблеми на Донбасі можна вирішити лише військовим шляхом? Чи може варто намагатись вирішувати все дипломатичним шляхом?  

Переговори показали нам те, що з тією стороною неможливо про щось домовитись. «Мірниє апалчєннци» і Російські військові (яких типу нема) розуміють тільки мову зброї.

Всі досі згадують ті трагічні події в Ілловайську, і багатьох турбують питання: "хто" та "чому"?

   Тому що у нас, на жаль, дуже багато зрадників серед військового керівництва, які зливають наших хлопців...

Про волонтерів...

Яка роль держави і роль волонтерів в забезпеченні військових?

Дуже велика роль волонтерів у війні... Можна сказати, що тільки завдяки їх зусиллям досі тримаються наші військові. Ми всі дуже вдячні їм за теплі речі, харчі, буржуйки, моральну підтримку, тощо... Велике вам ДЯКУЮ, любі =)

Роль держави – це їх обов’язок робити те, що роблять волонтери... дякую, що хоч зброю дають =)

Про майбутнє...

Що треба для того, щоб якнайшвидше здобути перемогу? Чого війна досі продовжується і скільки вона ще триватиме?

Йти в наступ))) чим скоріше ми виб’ємо ворога – тим швидше вона скінчиться.

Багато хто говорить, що треба віддати Донбас Росії або ж надати право самим вирішувати свою долю. Багато хто говорить про право Донбасу на самовизначення. Як ти ставишся до таких заяв?

Вони, здається, вже вирішили свою долю =) а якщо віддати Росії, то на цьому не зупиниться все. Під загрозою будуть Харківська та Запорізька області.

Дай свою оцінку сьогоднішній політичній ситуації в Україні?

Стримаюсь від відповіді =) Без нецензурної лайки тут не обійтись =)

Як ти вважаєш: Майдан виконав свою функцію чи все тільки починається?

Все тільки починається =) далі буде ;)