5 січня 2015 року одному з найлегендарніших командирів УПА, сотенному
Мирославу Симчичу "Кривоносу" виповнилось 92 роки. За дорученням Голови
Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олега Тягнибока зі святом
Мирослава Васильовича привітав народний депутат України VII скликання
Руслан Зелик.
Свободівець передав від голови партії щирі вітання з
нагоди дня народження, побажав націоналісту міцного здоров'я, родинного
затишку та довгих літ життя.
"Ваш життєвий шлях сповнений
героїзму та жертовности в ім'я України. Для сучасників Ви є прикладом
вірного служіння своїй нації, рідній землі та Українській державі", –
відзначив Руслан Зелик.
Нагадаємо, депутати Верховної Ради України
VIII скликання свободівці Андрій Іллєнко, Юрій Левченко, Юрій Бублик,
Олег Осуховський, Михайло Головко, Сергій Рудик та Олександр Марченко 25
грудня 2014 року звернулися до Президента України Петра Порошенка з
приводу присвоєння легендарному сотникові УПА, політв'язневі Мирославу
Симчичу звання "Герой України". Націоналісти наголошують на обов'язку
держави гідно відзначити неоціненний вклад Мирослава Симчича в розбудову
незалежної Української держави, самовіддане служіння українському
народові, незламність сили волі та духу героя.
Довідка. Симчич
Мирослав Васильович – легендарний сотенний УПА, політв'язнь. Усього
відбув в ув'язненні – 32 роки, 6 місяців і 3 дні. Указом Президента
України від 26 листопада 2005 року нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ
ступеня.
Народився у селі Березів Вижний Косівського району 5
січня 1923 року, в сім'ї селян середніх статків. На його виховання
великий вплив мав дядько матері – колишній курінний УГА Григорій
Голинський.
У 1941 році вступив до юнацької мережі ОУН. Перед
закінченням Коломийського архітектурного технікуму, восени 1943 року
відправлений до першого куреня УНС (Українська народна самооборона) в
Космач, де служив кулеметником. Після закінчення старшинської школи у
Космачі в 1944-му році повертається з Буковини до рідних країв.
Найуспішнішим
боєм сотенного Симчича став бій під Космачем, у якому з совєцького боку
окрім дивізії НКВД брали участь 31, 33 і 87 прикордонні загони. З боку
УПА – місцеві курені, не менше 10 сотень чисельністю понад 1200 старшин і
стрільців. За дві з половиною години бою була знищена майже вся колона
НКВД – 405 солдатів та офіцерів. У цьому бою загинув командир дивізії
генерал-майор Микола Дергачов.
В 1949 році засуджений
Івано-Франківським військовим трибуналом на 25 років позбавлення волі за
участь в УПА. Дивом вижив у жахливих умовах етапів і концтаборів.
Згодом повторно був засуджений ще на 25 років за "участь у
націоналістичному угрупуванні".
У 1963 році Симчича звільнили.
Однак, 30 січня 1968 року він знову заарештований за так званими
нововиявленими обставинами. Після тривалого слідства навіть
"справедливе" совєцьке правосуддя не змогло довести жодних
"нововиявлених злочинів". Верховний Суд СССР своїм рішенням від
20.01.1970 р. направив Симчича відбувати покарання за вироком 1953 року
(кінець терміну 1982 рік).
У 1982 році Мирослав Симчич, не
виходячи на волю, визнаний судом особливо небезпечним рецидивістом і
засуджений за ст.187-І КК УССР на 2,5 років таборів "за наклепи на
совєцький державний і суспільний лад".
Мирослав Симчич був звільнений у 1985 році.
Сьогодні проживає у місті м. Коломия Івано-Франківської области.
Прес-служба Івано-Франківської обласної організації ВО "Свобода"
Немає коментарів:
Дописати коментар